Мой кабинет
Каталог работодателей
  • Аптеки
  • 229 вакансий
  • Другое
  • 45 вакансий
  • Маркетинг
  • 25 вакансий
  • Медицина
  • 350 вакансий
  • Продажи
  • 248 вакансий
  • Производство
  • 15 вакансий

Рекомендуем книгу
7 граней/таланта

Книга «7 граней / таланта» Билла Бонстеттера и Эшли Бауэрс практически недоступна широкому читателю, поскольку издана ограниченным тиражом под эгидой TTI Success Insights Ukraine. Ее невозможно найти на рынке «Петровка», ее невозможно приобрести в книжных магазинах, хотя тема очень важная – как раскрыть свой талант? И как раскрыть таланты своих подчиненных?

Володимир Костюк — для мене важливо не лише утримати лідерство компанії «Фармак» на ринку України, а й зміцнити існуючі позиції компанії в країнах експорту

Нині наша країна переживає складну трансформацію — з пострадянської вона поступово перетворюється на європейську. Цей шлях важкий, але, крокуючи ним, ми маємо важливі досягнення, на які варто частіше звертати увагу суспільства. До таких досягнень можна віднести той факт, що на сьогодні Україна має власну потужну фармацевтичну промисловість. Лідером українського фармацевтичного ринку протягом 8 років поспіль залишається ПАТ «Фармак». Рік тому у керівництві компанії відбулися суттєві зміни — 30 червня 2017 р. Філя Іванівна Жебровська залишила посаду генерального директора компанії «Фармак» після 22 років управління підприємством і очолила Наглядову раду компанії. Через рік після цієї події — 25 липня 2018 р. — рішенням Наглядової ради ПАТ «Фармак» на посаду виконавчого директора було обрано Володимира Костюка. У ексклюзивному інтерв’ю «Щотижневику АПТЕКА» Володимир Костюкрозповів про подальший розвиток компанії «Фармак».

— Пане Володимире, редакція «Щотижневика АПТЕКА» вітає Вас з призначенням на високу посаду. Скажіть, будь ласка, чи відчуваєте Ви велику міру відповідальності, адже ПАТ «Фармак» — це лідер українського фармацевтичного ринку?

— Звичайно, для мене — це велика відповідальність очолити компанію, яка ефективно працює за європейськими стандартами, постачає власну продукцію не лише на український ринок, а й за кордон — у країни СНД, ЄС та ін., постійно удосконалюється, впроваджуючи інновації у виробництво і бізнес-процеси. До речі, ПАТ «Фармак» уже протягом 8 років (починаючи з 2010 р.) займає лідируючу позицію на віт­чизняному фармацевтичному ринку за обсягами продажу у грошовому вираженні. Безумовно, для мене важливо не лише утримати лідерство компанії «Фармак» на ринку України, а й зміцнити існуючі позиції компанії в країнах експорту та збільшити присутність «Фармака» на інших ринках. Якщо говорити про обсяги реалізації продукції ПАТ «Фармак», то на сьогодні 75% фінансових надходжень компанії забезпечує внутрішній ринок, а 25% — зарубіжні ринки. Такі країни, як Узбекистан, Казахстан, Білорусь та інші країни СНД, — це традиційні ринки для українських фармацевтичних виробників. Це не дивно, адже ці держави, так само як і Україна, утворилися після розпаду СРСР. Тобто між ними існують тісні економічні зв’язки, які обумовлюють розвиток торговельних стосунків.

Разом з тим ми розвиваємо наш експортний потенціал у контексті розширення ринків збуту, у тому числі й за рахунок країн — членів ЄС. На сьогодні продукція ПАТ «Фармак» представлена на ринках Польщі, Німеччини, Латвії, Литви, Болгарії та ін.

Також наша компанія постачає ліки на ринки Азії. Так, наприклад, дуже добрі результати ми маємо у В’єтнамі, є великі сподівання щодо розширення асортименту та обсягів продукції, яка постачатиметься на ринок цієї країни. Крім того, поставки здійснюються в Ірак, Лівію (буквально минулого тижня проведено перші відвантаження).

Особливо ми пишаємося тим, що минулого року розпочалися поставки продукції ПАТ «Фармак» в Австралію. Безумовно, на цьому ми не зупинятимемося.

— У 2017 р. ПАТ «Фармак» запрошувало інспекторів ЕМА для аудиту досліджень біоеквівалентності, які проводяться у клініко-діагностичному центрі Національного фармацевтичного університету (НФаУ). Скажіть, будь ласка, для чого це робилося й чи отримала компанія «Фармак» очікуваний результат?

— З 2012 р. «Фармак» проводив дослід­ження біоеквівалентності окремих генеричних препаратів у клініко-діагностичному центрі НФаУ. У 2017 р. на запрошення нашого підприємства Європейським агентством з лікарських засобів (European Medicines Agency — EMA) був проведений аудит цих досліджень. Аудит здійснювався з метою прекваліфікації ВООЗ препарату виробництва ПАТ «Фармак». Нині процес прекваліфікації ВООЗ нашого продукту триває.

Безумовно, досвід прекваліфікації продукції з боку ВООЗ для нас дуже корисний. Але ще раз підкреслюю, що у компанії «Фармак» майже всі дільниці сертифіковані європейськими інспекторатами, зокрема Польщі та Хорватії.

Дійсно, за роки існування ПАТ «Фармак» багато чого зроблено. Це і забезпечення якості, й інновації, і персонал, про який ми пік­луємося. Але завжди хочеться більшого, новітнього. Для мене особисто — це справж­ній виклик.

— Відомо, що Ви давно працюєте в ПАТ «Фармак». Розкажіть, будь ласка, про свою кар’єру топ-менеджера великого сучасного підприємства.

— Я працюю в компанії з 2008 р. У січні 2018 р. виповнилося 10 років. Починав помічником генерального директора й дуже тісно працював з Філею Іванівною Жебровською.

Потім кар’єра змінювалася — я працював у відділі внутрішнього аудиту фінансової служби компанії, пізніше — у відділі, який займався впровадженням облікової системи — SAP. Так сталося, що перед її запуском я був призначений менеджером цього проекту й півроку керував відділом. Це був дуже складний період, тому що перехідний. Ми змінювали попередню облікову систему на нову. І, як завжди, під час запуску нової облікової системи виникало багато питань та проблем, пов’язаних із налаштуванням.

5 років тому я вирішив спробувати власні сили у виробництві. Стажування зайняло близько року. У цей період мені довелося ознайомитися із стандартними операційними процедурами, системою забезпечення якості, тобто заглибитися у виробничі процеси.

Після стажування я обійняв посаду начальника цеху рідких лікарських засобів. Тобто, будуючи кар’єру на цьому потужному підприємстві, я намагався зануритися в різні аспекти фармацевтичного виробництва.

За освітою я — економіст, закінчив Київський націо­нальний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Економічна кібернетика». А коли прийшов працювати у фармацевтичне виробництво, то вирішив отримати другу вищу освіту та вступив до НФаУ.

Начальником цеху я працював близько півтора року. Чудовий досвід. У підпорядкуванні було більше 100 працівників. Тому кожного дня доводилося спілкуватися з фахівцями. Тоді в мене почали з’являтися ідеї.

Наприклад, ми виявили недостатню потужність при виробництві певних препаратів. Досвід начальника цеху допоміг мені, перебуваючи на посаді операційного директора, запровадити програму з оптимізації виробничого процесу. Завдяки цій програмі ми з’ясували, де потужності використовуються неефективно. Ця програма функціонує вже 3 роки, й за цей час вже отримано відчутні результати. Ще рік тому ми мали доволі великий список продуктів, які відсутні на складі через те, що не вистачає потужності. На сьогодні цей список у рази менший. Це результат реалізації програми з оптимізації.

На посаді операційного директора я працював близько 2 років. У сферу моїх компетенцій входили виробництво, всі системи забезпечення діяльності виробництва, такі як енерго-, водопостачання, обслуговування обладнання, деякі функції системи забезпечення якості, зокрема валідація та кваліфікація обладнання, технологічна документація. А із запуском виробництва субстанцій у Шостці ця віддалена ділянка також була віднесена до зони відповідальності операційного директора.

З березня поточного року, після того як компанію за сімейними обставинами залишив Августін Дубнічка, мене було призначено тимчасово виконуючим обов’язки виконавчого директора з випробувальним терміном у півроку. Але після 5 місяців роботи на цій посаді та з огляду на результати роботи компанії за даний період, 25 липня мене було призначено виконавчим директором ПАТ «Фармак» на постійній основі.

— Розкажіть, будь ласка, про інновації ПАТ «Фармак», у якому напрямку рухатиметься інноваційна діяльність вітчизняного фармацевтичного виробника — лідера ринку?

— Стосовно інновацій, то вони можуть бути не лише технологічними, а й управлінськими. Мені в першу чергу хочеться зайнятися управлінськими інноваціями. Я маю на увазі не запроваджувати управлінські інновації, а розширити їх з метою підвищення ефективності.

Те, що ми робили раніше, зараз потрібно розширювати на компанію в цілому. Йдеться про ефективність використання грошових ресурсів, обладнання, енергію. Тобто я нині хочу запровадити ефективність управлінських рішень та оптимізувати витрати.

На сьогодні фармацевтичний ринок надзвичайно конкурентний, причому не лише в Україні, а й глобально. Для того щоб мати конкурентні переваги, слід у тому числі здійснювати контроль за витратами. Ми маємо чітко розуміти собівартість нашої продукції та адекватно реагувати на її зміни. Сьогодні вже є ряд цікавих змін, які ми запровадили й за рахунок яких аналізуємо становище наше та наших конкурентів. На основі цього аналізу приймаються стратегічні рішення.

Зрозуміло, що виконавчий директор одно­осібно не може прийняти стратегічні рішення, такі як виведення на ринок певного лікарського засобу. Для цього необхідна своєрідна кроснаціональна група, до складу якої входять менед­жери різних відділів, що займаються розробкою, сировиною, якістю, маркетингом тощо. Тобто йдеться про всі відділи, які задіяні у процесі виведення лікарського засобу на ринок. У результаті ми маємо отримати продукт, який, по-перше, затребуваний, по-друге — доступний, по-третє — якісний та ефективний. На сьогодні ми працює­мо у таких крос-національних групах високого рівня. Там приймаються спільні рішення стосовно того, хто що має зробити, щоб отримати добрий результат.

Шлях ПАТ «Фармак» розпочався з Київського фармацевтичного заводу імені М.В. Ломоносова. Починаючи з 1995 р., компанія почала активно трансформуватися. Безумовно, це заслуга попереднього менеджменту, який вкладав усе в розвиток та інновації. Люди дійсно жили цією компанією, постійно мали бажання її вдосконалювати. Вивести підприємство у лідери здатні особистості, які масштабно мислять.

За 10 років роботи в компанії я пам’ятаю постійне запровадження інновацій — оновлення обладнання, технологічних процесів, розробка нових препаратів тощо.

До кінця року плануємо розширити виробництво таблетованих форм та ввести в дію дільницю з виготовлення твердих лікарських форм. Там теж використовується багато інноваційних рішень, у тому числі завдяки німецьким постачальникам обладнання.

Ми плануємо розширити потужності з виготовлення стерильних лікарських форм і теж працюватимемо з компаніями, які пропонуватимуть інноваційну складову. Зараз якраз ми на етапі вибору постачальника.

Крім того, у нас є лабораторії з розробки як рідких, так і твердих лікарських форм. Там теж величезний парк інноваційного обладнання.

Взагалі слід зазначити, що компанія «Фармак» — це не просто виробничі дільниці, це справжній технопарк, де сконцентровані інноваційні рішення від розробки до виробництва.

Що стосується розширення продуктового портфеля, то на сьогодні ми розглядаємо дві нозології як напрямок для розвитку — це бронхіальна астма та хвороби психіатричного профілю. Зрозуміло, що тут ми орієнтуємося на Національний перелік лікарських засобів.

Фармацевтичний ринок України не дуже великий. Зараз відбуваються величезні зміни в системі охорони здоров’я. Загалом ми їх схвалюємо, адже очевидно, що зміни мали відбутися. З позитиву — запроваджено нову ідеологію Національного переліку, систему реімбурсації. Але все ж таки ми хочемо, щоб влада в особі різних зацікавлених міністерств підтримувало діалог з локальним виробником. Особисто у мене складається враження, що окремі міністерства недостатньо ефективно контактують між собою. Що на сьогодні ми спостерігаємо? Запровадили Національний перелік, але не врахували можливості української Фарми. Безумовно, це негативно вплинуло на розвиток вітчизняної фармацевтичної промисловості. Зокрема, створених робочих місць та податкових надходжень до бюджету могло б бути набагато більше, якби держава закуповувала власну якісну та ефективну продукцію й не довелося б нарікати на платіжний дефіцит у країні.

Потрібно, щоб Міністерство охорони здоров’я заздалегідь дало сигнал віт­чизняним виробникам, що Національний перелік включатиме певні молекули та базуватиметься на чітких пріоритетах, щоб вони мали змогу адаптуватися. При цьому Міністерство повинно врахувати, що розробка генерика триває 3–4 роки. Але таке планування дозволить українським виробникам зайняти місце в Національному переліку. Це призведе до збільшення обсягів виробництва й, відповідно, збільшення кількості робочих місць та податкових надходжень. Разом з тим держава б зекономила кошти, а пацієнт отримав доступні лікарські засоби з доведеною ефективністю.

— Поступово ми підійшли до проблем. Скажіть, будь ласка, які проблеми фармацевтичного ринку турбують сьогодні українського вітчизняного виробника? Що заважає сталому розвитку інновацій?

— Як я вже говорив, проблемою є те, що держава не враховує можливості українського виробника. Комунікації з нами немає. Я розумію, що нині відбувається боротьба з корупцією. Але ж в Україні багато добропорядних підприємств, які працюють прозоро.

З такими компаніями потрібно спілкуватися. Наприклад, компанія «Фармак», яка займає близько 6% ринку, здатна надати фахову пораду. Ми можемо підказати, яким чином краще врегулювати певні аспекти діяльності фармацевтичного ринку й не тому, що хочемо отримати власну вигоду. Наголошую, у компанії «Фармак» працюють патріоти України. Ми прагнемо до співпраці заради майбутнього нашої держави.

А щодо локальних проблем нашої компанії, то нині нас непокоїть ситуація із захистом прав інтелектуальної власності. Візьмемо, наприклад, нашу торгову марку «КОРВАЛОЛ», назва якої була створена працівниками центральної заводської лабораторії заводу ім. М. Ломоносова. Перша партія цього препарату була випущена на підставі наказу заводу ім. М. Ломоносова від 15.10.1960 р. З того часу завод ім. М. Ломоносова (його правонаступник — ПАТ «Фармак») був єдиним виробником препарату ТМ «КОРВАЛОЛ» на території колишнього СРСР, а з 1991 р. по теперішній час — ПАТ «Фармак» є єдиним виробником даного лікарського засобу на теренах країн колишнього Радянського Союзу. Безумовно, ми інвестуємо в просування препарату під цією торговою маркою, а також забезпечуємо його якість та доступність. Маємо свідоцтво України на знаки для товарів і послуг та рішення Апеляційної палати про визнання марки добре відомою. Здавалося б, усе чудово. Але інша компанія почала реалізувати препарат під дуже схожою назвою.

Ще одна важлива проблема — Національний перелік. Нині в ньому є явно застарілі молекули. Вони, можливо, й дешевші, ніж сучасні, якщо рахувати вартість однієї таблетки, але з точки зору вартості курсу лікування, розвитку побічних реакцій та віддалених наслідків сучасні молекули вигідніші, ніж застарілі. Власне, вони для того й розробляються, щоб покращити результати лікування.

Існує ціла наука — фармакоекономіка, яка дає відповіді на питання, що закуповувати вигідніше — сучасні молекули чи застарілі. Й коли на ринку представлені сучасні молекули, то навіщо формувати Національний перелік із застарілих? За допомогою фармакоекономіки можна довести доцільність включення сучасних молекул до Національного переліку.

У розвинених країнах також існують подіб­ні переліки. Кожного року вони переглядаються, у тому числі й з метою включення нових молекул та виключення застарілих. Це робиться на основі фармакоекономічних розрахунків. Так має бути й в Україні. Натомість на сьогодні Експертний комітет переглядає перелік на основі заявок, отриманих від виробників. Цей процес доволі затратний, адже слід зібрати докази та обґрунтування, а гарантій немає жодних. Тому виробники не поспішають до Експертного комітету з пропозиціями та обережно ставляться до цього питання. Ми зараз готуємо власну пропозицію щодо включення молекули до Національного переліку. Тобто будемо підходити прискіпливо до підготовки інформації для Експертного комітету. Але ми знаємо, що інші компанії подавали, проте їх заявки просто не прийняли. Це проблема на сьогодні.

— Які стратегічні завдання Ви плануєте вирішувати, обіймаючи керівну посаду на ПАТ «Фармак»?

— Сьогодні менеджмент, який був до нас, — у Наглядовій раді. Для мене велика честь працювати з такими людьми. Постійно відчуваю їх допомогу, й не лише я, а й директори інших напрямків. Підтримка дуже багато значить для нас. Сьогодні прийшла нова молода команда. Середній вік близько 38 років. Багато енергії, знань, бажання зробити щось корисне.

Попередній менеджмент започаткував проведення стратегічних сесій 2 рази на рік. Вони стосуються різних аспектів діяльності підприємства. Зазвичай це план на 5 років — продаж, виробництво, фінансова модель на 5 років. Разом ми дивимося, якою хочемо бачити нашу компанію через 5 років. Цього року ми вже затвердили це бачення. Тобто я знаю, скільки продукції ПАТ «Фармак» має продавати в Україні та за її межами протягом наступних 5 років. Я розумію, у якому напрямку хочемо розвинути портфель, які капітальні інвестиції здійснюватимемо. Іноді хочеться планувати на 7 років. Але це ми зможемо собі дозволити, коли у країні з’явиться політична та фінансова стабільність.

Стосовно стратегічних планів, крім підвищення ефективності управління, про що я вже казав, наше головне завдання — бути конкурентоспроможними не лише на ринку України, а й за її межами. Плануємо збільшити частку експорту до 40% у 2023 р. Безумовно, ми повинні залишатися лідером ринку. Хочемо зростати разом з ринком, зберігати, а краще — збільшувати нашу частку на українському фармринку.

Олена Приходько, фото Сергія Бека

Источник: www.apteka.ua

подписаться на рассылку

Календарь событий


<Пред След>
Декабрь 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

LinkedIn Facebook ВКонтакте