Мой кабинет
Каталог работодателей
  • Аптеки
  • 229 вакансий
  • Другое
  • 45 вакансий
  • Маркетинг
  • 25 вакансий
  • Медицина
  • 350 вакансий
  • Продажи
  • 248 вакансий
  • Производство
  • 15 вакансий

Рекомендуем книгу
7 граней/таланта

Книга «7 граней / таланта» Билла Бонстеттера и Эшли Бауэрс практически недоступна широкому читателю, поскольку издана ограниченным тиражом под эгидой TTI Success Insights Ukraine. Ее невозможно найти на рынке «Петровка», ее невозможно приобрести в книжных магазинах, хотя тема очень важная – как раскрыть свой талант? И как раскрыть таланты своих подчиненных?

Економіка та фармацевтичний ринок України: як завершився минулий рік і що чекає попереду?

Як ми вже повідомляли, 15–16 лютого 2018 р. у Києві відбувся XIII Щорічний аналітичний форум «Фармапогляд–2018. І корабель пливе… (E la nave va…)». Організаторами виступили компанії «МОРІОН» та «УкрКомЕкспо». Генеральний аналітичний партнер — компанія «Proxima Research». Партнерську підтримку також надали Асоціація представників міжнародних фармацевтичних виробників України «AIPM Ukraine», Асоціація виробників інноваційних ліків «АПРАД», Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА), Аптечна професійна асоціація України (АПАУ), Асоціація «Оператори ринку медичних виробів», Громадська спілка «Фармацевтична спілка «ФАРМУКРАЇНА». Генеральний інформаційний партнер — «Щотижневик АПТЕКА». У рамках форуму учасники, зокрема, висвітлили основні тенденції розвитку економіки України та фармацевтичного ринку.

РИФИ ТА ТЕЧІЇ ЕКОНОМІКИ

Леонід Гуляницький, доктор технічних наук, професор Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, представив огляд тенденцій розвитку світової економіки. Напередодні Нового року Римський клуб представив ювілейну доповідь (клубу виповнюється 50 років), винісши вердикт: «Старий світ приречений. Новий світ неминучий». Римський клуб — це міжнародна неурядова організація, що об’єднує відомих вчених, економістів, бізнесменів, високопоставлених державних службовців та колишніх глав держав з усього світу. Члени Римського клубу вважають, що нинішня криза не циклічна, а розгортається неперервно і за всіма напрямками (соціальні, політичні, екологічні, моральні). Серед іншого автори критикують капіталізм. У доповіді наводяться дані, згідно з якими від 21 до 32 трлн дол. США сховано в офшорних зонах; 10% найбагатших домогосподарств світу є причиною 45% загального обсягу викидів; 82% створеного у 2017 р. багатства пішло до 1% найбагатших людей планети.

«Найкраща порада, яку я міг би дати, — вкладайтеся у власну пристосованість», — зазначив відомий ізраїльський історик та письменник Юваль Ной Харари під час виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, який відбувся 23–26 січня 2018 р.

У рамках доповіді Л. Гуляницький ознайомив учасників конференції з топ-10 головних ризиків 2018 р. за версією Eurasia Group, однієї з провідних дослідницьких та консалтингових фірм у сфері глобальних політичних ризиків:

1. Зростання ролі Китайської Народної Республіки (КНР) в глобальній торгівлі та розвитку технологій. Можливі ризики пов’язані, зокрема, з підпорядкуванням великих технологічних китайських компаній політичним інтересам уряду.

2. Можливість виникнення геополітичної кризи, адже сьогодні є багато регіонів та сфер, у яких неправильна дія або судження можуть спровокувати серйозний міжнародний конфлікт. У зону ризику входять конфлікти в кіберпросторі, ситуація у Північній Кореї, Сирії, а також зростаюча напруженість між США і Росією.

3. Глобальна холодна війна технологій. Зокрема, прослідковується боротьба за лідерство у сфері проривних технологій між США та КНР, право домінувати і встановлювати свої стандарти на інших ринках (Африки, Індії, Бразилії, Європи). Цей тренд також проявляється у фрагментації інтернету (наприклад система фільтрації вмісту інтернету в КНР).

4. Мексиканський фактор. Визначальними для економіки країни стануть вибори президента, а також результати переговорів щодо перегляду Північноамериканського договору про вільну торгівлю (North American Free Trade Agreement, NAFTA).

5. Напружені відносини між США та Іраном. Ядерна угода в 2018 р., можливо, залишиться в силі, але є серйозна ймовірність того, що вона буде розірвана.

6. Послаблення довіри до державних та громадських структур. Уряди, політичні партії, суди, засоби масової інформації та фінансові установи, які забезпечують і підтримують мир і розвиток, продовжують втрачати довіру суспільства.

7. Протекціонізм 2.0. Замість торгових мит і квот нині більш прийнятні такі інструменти, як «внутрішньодержавні» обмежувальні заходи — програми фінансової допомоги, дотації, субсидії, підтримка вітчизняних компаній.

8. Труднощі у Великій Британії, пов’язані з виходом з ЄС та внутрішньополітичними проб­лемами.

9. Політика ідентичності в Південній Азії (міжетнічні та міжрелігійні конфлікти).

10. Безпека в Африці. Негативні наслідки дестабілізації на периферії Африки (Малі, Південний Судан, Сомалі) можуть поширитися на основні країни (Кот-д’Івуар, Нігерія, Кенія, Ефіопія).

Міжнародний валютний фонд (МВФ) прогнозує зростання світового ВВП у 2018 р. на 3,9%. При цьому основними драйверами зростання світової економіки, як очікується, будуть такі країни, як Індія (+7,4%) і КНР (6,6%), а для США та Єврозони прогнозується помірне зростання (2,7 і 2,2% відповідно).

Стосовно динаміки курсу долара по відношенню до євро, Центр фінансових прогнозів (Financial Forecast Center) передбачає послаблення долара на фоні загострення відносин між США та ЄС. Ціни на нафту марки Light Sweet Crude Oil в 2018 р. прогнозуються на рівні 60–70 дол. за барель.

Європа знаходиться в центрі уваги аналітиків: помірне зростання ВВП свідчить про стабільність чи застій? За даними Європейської комісії, у I кв. 2017 р. ВВП зріс на 0,6% (порівняно з попереднім кварталом), у II та III кв. — на 0,7%, IV кв. — на 0,6%.

Л. Гуляницький не оминув увагою і ключові економічні показники Російської Федерації (РФ). Протягом 2017 р. реальний наявний дохід знизився на 1,7%, хоча Міністерство економічного розвитку і торгівлі РФ прогнозувало зростання на рівні 1,2%. А якщо порівнювати з 2014 р., реальний наявний дохід населення знизився на 11%.

Доповідач акцентував увагу на тому, що, починаючи з другої половини 2014 р., прослідковується чіткий тренд до зниження реального наявного доходу.

Середня заробітна плата в РФ за 2017 р. збільшилася на 7,2%, однак, як зазначають економісти, ця статистика враховує тільки великі підприємства, серед яких домінують сировинні концерни. Порівняно з 2013 р. середня заробітна плата збільшилася на 20%, проте інфляція «з’їла» в 1,5 раза більше.

Чистий відтік капіталу з Росії, за підсумками 2017 р., досяг 31,3 млрд дол., збільшившись на 60% порівняно з попереднім роком.

Далі Л. Гуляницький детально зупинився на аналізі економіки України.

За даними Державної служби статистики України, у 2017 р. спостерігається позитивна динаміка реального ВВП. У I кв. економіка України зросла на 2,5%, II кв. — на 2,3%, III кв. — на 2,1%, IV кв. — 1,8%.

Споживча інфляція в Україні, за підсумками 2017 р., становила 13,7% (набагато вище, ніж прогнозували Кабінет Міністрів України чи Національний банк України). А середньорічний курс гривні до долара за підсумками 2017 р. виявився істотно нижчим, ніж прогнозовані значення, і становить 26,6 грн./дол.

Дуже болюча тема для України — державний борг. Станом на 31.10.2017 р. державний та гарантований державою борг України становить 76,3 млрд дол. Державний зовнішній борг складається із зростаючої частки боргу перед міжнародними фінансовими організаціями та комерційного боргу (оформленого як облігації зовнішньої державної позики (ОЗДП), євробонди). З точки зору доповідача, зростаюче навантаження з погашення державного зовнішнього боргу, починаючи з 2019 р., потребує активних дій з управління державним боргом.

Станом на 1 січня 2017 р. мінімальна заробітна плата в Україні зросла майже на 50% порівняно з 1 січня 2013 р. У той же час реальна заробітна плата (в цінах 2013 р.) ще не досягла рівня 2013 р.

Доповідач також окреслив структуру ринку праці в Україні. За його словами, 31% трудового населення зайнято в державному секторі; у приватних компаніях працюють 26% населення; 9% — фізичні особи — підприємці (ФОП); 8% — працюють на ФОП; 26% — неформально зайняті (підприємці без реєстрації та неофіційно працевлаштовані).

Щодо розвитку економіки Украї­ни, у 2018 р. прогнозується зростання ВВП на рівні 3–3,5% (відповідно до прогнозів Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, рейтингового агентства Fitch Ratings, фінансової групи ICU, інвестиційної компанії Concorde Capital).

Доповідач також озвучив консенсус-прогноз щодо економічного розвитку України, опублікованого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України у вересні 2017 р. Як відомо, консенсус-прогноз — це усереднені значення основних прогнозних показників економічного розвитку України, розрахованих на основі експертних оцінок учасників опитування. Так, у 2018 р. експерти очікують зростання реального ВВП на рівні 3%; у 2019 р. — на 3,6%; у 2020 р. — на 4%. Відповідно до консенсус-прогнозу цінових індикаторів у 2018 р. прогнозується інфляція на рівні 8%; у 2019 р. — 5,9%; у 2020 р. — 5%. НБУ також прогнозує, що у 2018 р. інфляція залишатиметься високою (8,9%), у 2019 р. уповільниться до 5,8%, а у 2020 р. — до 5%.

У Державному бюджеті на 2018 р. закладено курс 29,3 грн. за 1 дол. Базовий консенсус-прогноз середньорічного обмінного курсу від аналітиків навіть більш оптимістичний, ніж прогнози Уряду, — 28,41 грн./дол. За несприят­ливого сценарію розвитку подій експерти допускають, що цей показник становитиме 30 грн./дол., а при оптимістичному сценарії — 27,61 грн./дол. Що стосується обмінного курсу на кінець року, базовий прогноз становить 29,09 грн./дол. (при оптимістичному сценарії — 28,02 грн./дол., песимістичному — 32,14 грн./дол.).

На завершення виступу Л. Гуляницький традиційно представив прогностичні показники розвитку роздрібного ринку лікарських засобів України на 2018 р. У національній валюті зростання очікується на рівні 17,9–22,8%.

ФАРМРИНОК 2017–2018. КОМАНДА НА ЗЛІТ

Більш детально про тенденції розвитку українського фармринку розповів Сергій Іщенко, директор компанії «Proxima Research».

Щоб краще оцінити стан справ в Україні, доцільно провести порівняння з найближчими сусідами. У своє­му аналізі С. Іщенко сконцентрувався на фармацевтичних ринках Росії і Білорусі.

У 2017 р. роздрібний фармринок України продемонстрував приріст на рівні 16% в доларах і 7% в упаковках. Для ринку Білорусі аналогічні показники становили +17 і +3% відповідно. Обсяги фармринку Росії в натуральному вираженні зросли на 1%, в доларовому вираженні — на 20% (хоча в національній валюті (рублях) приріст становив усього 4,7%).

Збільшення обсягів реального наявного доходу населення в Україні вселяє оптимізм. У той же час обсяги роздрібного споживання лікарських засобів на душу населення в Україні в 2 рази нижчі, ніж у найближчих сусідів. У Росії та Білорусі цей показник становить 98 і 92 дол. відповідно, тоді як в Україні знаходиться на рівні 54 дол.

Зростання доходів населення великою мірою залежать від розвитку економіки. Порівняно з країнами — членами ЄС в Україні чи не найнижчий показник ВВП на душу населення (2,2 тис. дол.). Один з найвищих показників демонструє Німеччина (41,9 тис. дол.).

Інвестиції відіграють дуже важливу роль у розвитку економіки. За даними ООН, обсяги прямих іноземних інвестицій в світі за підсумками 2017 р. становили майже 1,5 трлн дол. За словами доповідача, у 2005, 2009, 2014 та 2017 р. спостерігалося різке зменшення обсягів прямих іноземних інвестицій в Україну.

Багато в чому показники розвитку роздрібного сегменту залежать від таких факторів, як доходи населення і рівень заробітної плати. Як свідчать дані Державної служби статистики України, наявний дохід населення України у IІІ кв. 2017 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року збільшився на 16%, а реальний — на 0,2%. Щодо рівня заробітної плати, в листопаді 2017 р. зафіксовано приріст середньомісячної заробітної плати на рівні 38% по відношенню до аналогічного періоду попереднього року, а реальної заробітної плати — 21%.

За словами доповідача, в Україні домогосподарства змушені все більше і більше витрачати на охорону здоров’я, оскільки фінансування галузі з боку держави постійно зменшується і у 2017 р. становить близько 3% ВВП. Приблизно такий самий показник закладено і в бюджет на 2018 р.

Частка госпітального сегменту фармринку становить близько 13%. Варто підкреслити, що 2017 р. ознаменувався двозначними темпами приросту роздрібного та госпітального споживання лікарських засобів у доларах (+15%). Споживання в упаковках відновилося до докризвого рівня. У грошовому вираженні цей показник становить 70 млрд грн., збільшившись на 19% порівняно з попереднім роком.

Основне навантаження розвитку фармринку України несе роздрібний сегмент, який демонструє більш динамічні темпи розвитку — +21% у грошовому вираженні. Зростання ринку забезпечувалося переважно за рахунок збільшення обсягів продажу в упаковках та перерозподілу споживання в бік високовартісних препаратів. Інфляція хоч і робить свій внесок у зростання ринку, проте варто зазначити, що темпи підвищення цін на лікарські засоби значно нижчі порівняно з інфляцією в країні в цілому і такими товарними групами, зокрема, як алкоголь, тютюн, продукти харчування, транспорт, зв’язок.

У рамках доповіді С. Іщенко також прокоментував тренд до збільшення частки дієтичних добавок у структурі товарів «аптечного кошика», що пов’язано з перереєстрацію деяких лікарських засобів як діє­тичних добавок.

У посткризовий період встановлюється нове співвідношення в структурі роздрібного споживання між імпортними та вітчизняними виробниками лікарських засобів. Станом на початок року співвідношення становить відповідно 57:43% в грошовому та 26:74% в натуральному вираженні.

Далі спікер перейшов до розгляду трендів у сфері промоційної активності фармкомпаній. Світ змінюється. Цифрові технології та інтернет, брак часу зумовлюють зміни в структурі промоційних зусиль. Чітко прослідковується тенденція розвитку мультиканального маркетингу. Виробники ОТС-продукції продовжують активно інвестувати в рекламу на телебаченні. Як показує практика, інвестиції в промоцію та рекламу сприяють активному приросту частки компанії на ринку.

У рамках доповіді С. Іщенко також торкнувся питання державного регулювання фармацевтичного ринку. За словами доповідача, незважаючи на впровадження державної програми реімбурсації, розвиток фармринку України повністю залежить від добробуту споживача.

1 квітня 2017 р. в рамках урядової програми «Доступні ліки» стартував процес відшкодування вартості обмеженого переліку міжнародних непатентованих назв (МНН) лікарських засобів. До участі в програмі відшкодування на сайті МОЗ України заявлено 6 тис. аптек. При цьому обсяги бюджетних коштів, виділених на реімбурсацію, у загальному ринку лікарських засобів становлять лише 1% споживання.

Реалізація програми «Доступні ліки» стимулює зростання споживання препаратів, вартість яких відшкодовується. Однак за це зростання виробник платить зниженням вартості ліків. Також, якщо розглянути споживання лікарських засобів (у рамках МНН), вартість яких відшкодовується та не відшкодовується державою, прослідковується тенденція до зменшення споживання препаратів, вартість яких не відшкодовується. Тобто спостерігається перерозподіл споживання в бік препаратів, вартість яких відшкодовується.

Станом на 1 січня 2018 р. в рамках програми «Доступні ліки» аптекам компенсовано 627,2 млн грн. із 700 млн грн., виділених на 2017 р. Доповідач наголосив, що у помісячній динаміці зафіксовано чіткий тренд до збільшення коштів, витрачених на реімбурсацію. У грудні 2017 р. обсяги компенсованих аптечним закладам коштів становили вже 140,2 млн грн. Якщо припустити, що у 2018 р. щомісяця витрачатиметься кош­тів не менше, то виділених на 2018 р. 1 млрд грн. вистачить не більше ніж на 7 міс.

Доповідач також проаналізував хід реалізації закупівель ліків через міжнародні організації. Як відомо, з 2016 р. міжнародні організації закуповують лікарські засоби за всіма централізованими програмами МОЗ України. Доповідач зауважив, що поставки ліків, закуплених міжнародними організаціями за гроші бюджету 2016 р., досі не завершені. У той же час передоплата послуг міжнародних організацій з державного бюд­жету забезпечується безперебійно.

На завершення свого виступу С. Іщенко розглянув тенденції розвитку сегменту дистрибуції та аптечного бізнесу, наголосивши на прискоренні консолідації аптечних мереж. За останні 8 років (2009–2016 рр.) частка топ-3 дистриб’юторів збільшилася з 49 до 79%. Те ж саме у перспективі чекає і на роздрібний сегмент, це лише справа часу, — вважає доповідач. За останні 5 років (2012–2016 рр.) частка топ-3 аптечних мереж у роздрібному сегменті збільшилася з 8 до 21%. На сьогодні топ-100 аптечних мереж (юридичних осіб) акумулюють 73% роздрібного товарообігу. Аптечна мережа — лідер займає більше 11% обсягу ринку серед юридичних осіб з обігом близько 8 млрд грн.

На поточному етапі розвитку аптечний ритейл вирішує питання, пов’язані з екстенсивним розширенням, розвитком бек-офісів, мотива­цією персоналу, імплементацією сучасних облікових систем, розвитком BI-рішень, інтегра­цією в інтернет-простір, ціновим, номенклатурним та сервісним позиціонуванням, розвитком брендів і т.п.

Розглядаючи більш детально лідерів аптечного сегменту, доповідач зауважив, що конкуренція в сегменті роздрібного ринку вийшла на новий рівень — вона стосується не тільки різних аптечних закладів, а й аптек власної мережі.

Як зазначив попередній доповідач, прогнози щодо розвитку українського фармацевтичного ринку досить оптимістичні. Тож є підстави сподіватися, що до 2020 р. Україні вдасться повернутися до групи Pharmerging Markets — перспективних ринків, що розвиваються, — дуже привабливого сегменту для міжнародних інвесторів.

ІНВЕСТИЦІЙНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ

Про інвестиційні перспективи розповів Костянтин Магалецький, партнер Horizon Capital. Доповідач окреслив основні фактори, які можуть позитивно позначитися на рішенні інвесторів інвестувати в Україну.

Економіка України демонструє ознаки відновлення й зростання. Після 2 років падіння у 2016 р. зафіксовано зростання ВВП на рівні 2,3%. У 2017 р. приріст цього показника оцінюється у 2,1%. Відповідно до прогнозів Світового банку економіка України продовжить поступово зростати і в 2018–2019 рр. — на рівні 3,2–4%.

Позитивним прогнозам сприяє відновлення споживання. Зокрема, збільшення споживчих витрат домашніх господарств є одним з основ­них драйверів зростання ВВП. За даними Державної служби статистики України, у 2017 р. обіг роздрібної торгівлі порівняно з попереднім роком (у порівнянних цінах) збільшився на 9%. Це найвищий показник з 2012 р.

На фоні економічного зростання покращуються очікування бізнесу та інвесторів. За даними опитування НБУ, проведеного у IV кв. 2017 р., індекс ділових очікувань підприємств України на наступні 12 міс становить 115,2%. Індекс інвестиційної привабливості України, за версією топ-менеджерів членських компаній Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), залишається у нейт­ральній площині. У I півріччі 2017 р. індекс залишив негативну площину вперше з 2011 р. і становив 3,15 бала за 5-бальною шкалою (шкала Лайкерта). Наприкінці 2017 р. цей показник дорівнював 3,03 бала.

К. Магалецький повідомив, що, за результатами опитування видання Institutional Investor, проведеного у 2017 р., Україна очолила список найбільш привабливих країн для інвестицій у регіоні EMEA (країни Європи, Близького Сходу і Африки). Institutional Investor опитав 214 менеджерів фондів в 154 компаніях щодо того, яка країна перша у їх списку для відвідування в найближчі 12 міс з метою вивчення потенційних угод. 32% інвесторів назвали Україну.

Доповідач підкреслив, що у 2017 р. фармацевтичний ринок України значно прискорив зростання на фоні відновлення загального споживання. За словами спікера, у 2018–2020 рр. можна очікувати зростання ринку на рівні 11% щороку в доларовому вираженні.

Витрати на лікарські засоби на душу населення в Україні є значно меншими (на 50–80%) порівняно з сусідніми країнами. З точки зору К. Магалецького, із зростанням доходів населення ця різниця буде скорочуватися. Тож фармацевтичний ринок в Україні має значний потенціал для розвитку.

Доповідач також зауважив, що у кризовий період локальним виробникам вдалося знач­но покращити свої позиції на ринку. Перевагою локальних виробників є можливість швидко реагувати на зміну ринкових умов порівняно з імпортерами. Локальні гравці менш вразливі до процесів девальвації, що сприяє більшій конкурентоспроможності порівняно з імпортерами. Частка локальних виробників у 2008–2017 рр. зросла на 14%.

На завершення свого виступу К. Магалецький зауважив, що протягом 2016–2017 рр. в фармацевтичній індустрії спостерігалася висока інвестиційна активність, але більшість M&A-угод відбулося в Росії, оскільки там місцеві виробники мають суттєві преференції від держави.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕРЕЛІК ЛІКІВ

Про особливості створення оновленого Національного переліку основ­них лікарських засобів розповіла Олена Матвєєва, заступник голови Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів.

Доповідач зауважила, що в Україні відбувається масштабний процес реформування системи охорони здоров’я. Один з напрямків цього процесу включає розробку та запровадження Національної політики щодо забезпечення лікарськими засобами, яка передбачає: доступність та наявність лікарських засобів; якість, безпеку й ефективність усіх препаратів; терапевтично обґрунтоване та економічно ефективне застосування ліків фахівцями охорони здоров’я та пацієнтами.

Важливим елементом реалізації Національної політики забезпечення лікарськими засобами є створення Національного переліку основних лікарських засобів. В Україні місію здійснювати оцінку порівняльної ефективності, безпеки та економічної доцільності ліків з метою їх включення до Національного переліку покладено на Експертний комітет з відбору та використання основних лікарських засобів. Зараз до складу Експертного комітету входять 18 фахівців.

О. Матвєєва підкреслила, що основними лікарськими засобами слід вважати препарати, які задовольняють пріоритетні потреби населення в галузі охорони здоров’я. Внесення лікарських засобів до Національного переліку здійснюється на основі наявності доказів їх ефективності, безпеки та економічної доцільності. У процесі формування Національного переліку члени Експертного комітету керувалися інформацією, що міститься в Базовому переліку основних лікарських засобів ВООЗ 19-го та 20-го переглядів, а також переліком пріоритетних захворювань та патологічних станів в Україні.

При включенні захворювань та станів у перелік пріоритетних Експертний комітет зважав на те, чи становлять вони тягар хвороб для України, а також на соціальні гарантії держави та принцип соціальної солідарності.

На сьогодні до переліку пріоритетних захворювань за тягарем хвороби включені захворювання системи кровообігу; злоякісні новоутворення; травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин; захворювання кістково-м’язової системи та сполучної тканини; цироз; депресія та тривожні розлади; інфекційні захворювання; захворювання органів чуття; цукровий діабет; захворювання органів дихання; хронічні захворювання нирок; захворювання шкіри; окремі стани, що виникають у перинатальний період.

На основі встановлених соціальних гарантій до пріоритетних захворювань та станів включені: аутизм; гельмінтози (трематодози, цестодози); гемодіаліз; дитячий церебральний параліч; інфекційні захворювання, профілактика яких передбачена вакцинацією за календарем щеплень; інфекційні хвороби, які можуть спричиняти серйозний вплив на здоров’я населення (малярія, лепра, лейшманіоз, лептоспіроз, амебіаз, токсоплазмоз, пневмоцистоз); нанізм; наркоманія; репродуктивне здоров’я нації; розсіяний склероз; трансплантація; хронічні вірусні гепатити у дітей.

Певні орфанні захворювання включені до переліку пріоритетних захворювань та станів, виходячи з принципу соціальної солідарності, а також виконання Конвенції ООН, членом якої є Україна, а саме: бульозний епідермоліз; вроджений гіпотиреоз; гемофілія; муковісцидоз; мукополісахаридози; орфанні метаболічні захворювання; первинна легенева гіпертензія; первинний (вроджений) імунодефіцит; хвороба Віллебранда; хвороба Гоше; фенілкетонурія; ювенільний ревматоїдний артрит.

Робота над формуванням Націо­нального переліку ґрунтується на таких нормативно-правових актах: наказ МОЗ України від 11.02.2016 р. № 84 «Про затверд­ження Положення про Національний перелік основних лікарських засобів та Положення про експертний комітет з відбору та використання основ­них лікарських засобів» та наказ МОЗ України від 07.10.2016 р. № 1050 «Про затверд­ження Положення про здійснення відбору лікарських засобів для внесення до Національного переліку основних лікарських засобів» (наказом МОЗ України від 01.08.2017 р. № 885 внесено зміни до цих наказів). Також затверджено Порядок визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів закладами й установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів (Наказ МОЗ України від 11.07.2017 р. № 782) і Положення про застосування Національного переліку основних лікарських засобів під час організації процесу забезпечення населення лікарськими засобами в закладах і установах охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів (Наказ МОЗ України від 17.07.2017 р. № 801).

Спочатку робота над формуванням Національного переліку ґрунтувалася на 19-му виданні Базового переліку основ­них лікарських засобів, рекомендованих ВООЗ (2015 р.). Постановою КМУ від 16 березня 2017 р. № 180 було затверджено першу версію Національного переліку.

У квітні 2017 р. ВООЗ опублікувала 20-те видання Базового переліку основ­них лікарських засобів, у зв’язку із чим Експертним комітетом були ініційовані зміни до Національного переліку. Експертний комітет рекомендував включити 17 нових МНН лікарських засобів на основі аналізу 20-го видання Базового переліку ВООЗ. Окрім цього, були внесені до Національного переліку за прискореною процедурою («fast-track»): 27 МНН, що входять до державних програм; 1 МНН, що входить у перелік щодо субвенції на інгаляційні засоби для наркозу; 14 МНН, які можуть закуповуватися за кошти медичної субвенції для надання екстреної (невідкладної) медичної допомоги.

13 грудня 2017 р. Уряд ухвалив нову редакцію Національного переліку (постанова КМУ від 13.12.2017 р. № 1081).

На сьогодні до Національного переліку внесено 426 МНН. З них 306 МНН входять до основ­ного переліку. Це лікарські засоби з найвищими показниками економічної доцільності для лікування пріоритетних патологічних станів. А 133 МНН, що входять до додаткового переліку, — це лікарські засоби для лікування пріоритетних патологічних станів, що потребують спеціалізованого діагностичного або моніторингового обладнання, та/або спеціалізованої медичної допомоги, та/або підготовки фахівців.

Доповідач нагадала, що протягом 2017–2018 рр. триватиме перехідний період, коли разом з Національним переліком застосовуватимуться й інші переліки ліків, зокрема для закупівель через міжнародні організації та регіональних закупівель за бюджетні кошти. А вже з 2019 р. очікується, що Національний перелік буде єдиним як для закупівель за бюджетні кошти, так і для реімбурсації.

Не виключено, що до 2019 р. до Національного переліку будуть включені й інші лікарські засоби. Наразі Експертний комітет займається проведенням оцінки медичних технологій поданих заявок.

У 2017 р. було подано 47 заяв. З них відхилено 2, решта проходить процедуру оцінки медичних технологій. У 2018 р. наразі подано 7 заяв.

Завершуючи доповідь, О. Матвєєва зауважила, що Національний перелік є невід’ємною частиною національних пріоритетів для боротьби з основними загрозами громадському здоров’ю, профілактики та лікування пріоритетних захворювань і станів. Він містить життєво необхідні лікарські засоби, які гарантуватимуться державою всім пацієнтам, які їх потребують, безоплатно. Національний перелік має допомогти державі контролювати ефективне використання ресурсів для надання медичної допомоги більшій кількості громадян.

Тема Національного переліку викликала жвавий інтерес аудиторії, багато запитань та зауважень. Володимир Ігнатов, голова представницт­ва компанії «Іпсен» в Україні та Молдові, виконавчий директор «AIPM Ukraine», модератор форуму, звернув увагу на те, що наразі в Національному переліку бракує препаратів для лікування онкологічних та орфанних захворювань. Відсутність цих препаратів в Національному переліку призводить до відмов на місцевому рівні в закупівлях таких ліків для пацієнтів, навіть за наявності коштів та затверджених регіональних програм. Посилання МОЗ на те, що закупівлі можливі потім, після забезпечення 100% потреби в основних лікарських засобах з Національного переліку, не залишають шансу на життя для таких пацієнтів сьогодні. Буде запропоновано виділити окрему частину Національного переліку для таких препаратів та дати пацієнтам шанс на життя.

О. Матвєєва нагадала, що до 2019 р. (до кінця перехідного періоду) триватиме процес міжнародних закупівель, що має забезпечити населення лікарськими засобами в рамках націо­нальних програм.

Відповідаючи на запитання аудиторії, доповідач також зазначила, що Національний перелік в Україні створено за зразком Базового переліку ВООЗ, він не містить кодів АТС-класифікації та кодів Міжнародної класифікації хвороб (МКХ). За словами спікера, не планується зміни формату Націо­нального переліку, на відміну від його наповнення МНН шляхом надання заявниками заяв та їх подальшої оцінки за процедурою оцінки медичних технологій. Також О. Матвєєва повідомила, що Експертним комітетом переглядається перелік пріоритетних захворювань та станів та відбувається його узгодження з МКХ.

Катерина Дмитрик, 
фото Сергія Бека

Источник: www.apteka.ua

подписаться на рассылку

Календарь событий


<Пред След>
Декабрь 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

LinkedIn Facebook ВКонтакте