Як концепції з біології допомагають зрозуміти економіку

Ідея про те, що економіка може багато запозичити з біології, існує вже давно. Ще у 1890 році в праці «Principles of Economics» Альфред Маршалл (Alfred Marshall) — один із засновників неокласичної економіки — написав знамениту фразу: «Справжня Мекка для економіста — економічна біологія». У 1940-х роках австро-американський політичний економіст Йозеф Шумпетер (Joseph Schumpeter) наголошував, що капіталізм можна зрозуміти лише як еволюційний процес безперервних інновацій і творчого руйнування.

У 1982 році Річард Нельсон (Richard Nelson) і Сідні Вінтер (Sidney Winter) у книзі «An Evolutionary Theory of Economic Change» переконливо довели, що еволюційний підхід є необхідним для розуміння того, як інновації стимулюють економічне зростання та змінюють структуру економіки з часом. Водночас автори виявилися напрочуд далекоглядними, коли написали:

«Ми очікуємо, що багато наших колег-економістів неохоче приймуть другу передумову нашої роботи — що суттєва перебудова теоретичних основ нашої дисципліни є необхідною умовою значного прогресу в розумінні економічних змін».

Попри це, біологічні концепції поки що не привели до створення кількісних економічних теорій, здатних формувати корисні й перевірювані прогнози. Саме тут ситуацію починає змінювати економіка складності (complexity economics).

Книга Адама Сміта (Adam Smith) «The Wealth of Nations» (1776), яку вважають фундаментом економічної науки, фактично описує економіку як складну систему. Сміт зазначав:

«У віддалених будинках і невеликих селах, розкиданих по таких пустельних землях, як Шотландське нагір’я, кожен фермер повинен бути одночасно м’ясником, пекарем і броварем для власної родини».

Проте в містах ситуація була іншою: значно ефективніше, коли м’ясники продають м’ясо, броварі варять пиво, а пекарі випікають хліб, ніж коли кожен мешканець намагається самостійно забезпечити всі свої потреби. Торгівля дозволяла людям спеціалізуватися на тому, що вони роблять найкраще, а перспектива доброго заробітку мотивувала не лише якісно виконувати роботу, а й постійно вдосконалюватися та впроваджувати нововведення.

Сміт добре розумів, що економіка загалом поводиться зовсім не так, як окремі люди, з яких вона складається. Сучасною мовою це означає, що він бачив економіку як емерджентне явище — систему, властивості якої виникають із взаємодії багатьох елементів і не можуть бути пояснені лише через поведінку кожного з них окремо.

Цю ключову ідею Сміта можна переформулювати в екологічних термінах: економіка організована як екосистема спеціалістів. У біології екосистема — це сукупність видів, які взаємодіють між собою та впливають один на одного. Кожен вид є вузьким спеціалістом і має власну стратегію отримання енергії з навколишнього середовища для виживання та розмноження.

Види поїдають один одного, конкурують між собою, співпрацюють і спільно змінюють середовище свого існування. Тому розуміння взаємозв’язків між видами є критично важливим. Якщо ви хочете зрозуміти, як існує трава, вам доведеться думати і про левів. Леви, парадоксальним чином, захищають траву: якщо вони зникнуть, популяція зебр різко зросте, а трав’яний покрив почне скорочуватися. Щоб пояснити функціонування біосфери, недостатньо вивчати окремі види ізольовано. Необхідно розуміти, як вони впливають один на одного та змінюють спільне середовище.

Економіка працює за схожим принципом. Вона є складною екосистемою спеціалізованих організацій, у яких працюють люди, що належать до домогосподарств, а члени цих домогосподарств одночасно виступають споживачами. У розвинених країнах споживчі вподобання надзвичайно різноманітні: значна частина товарів і послуг, які споживає одна людина, може суттєво відрізнятися від набору споживання іншої. Існують тисячі типів компаній, що виробляють продукцію — від матеріальних товарів, таких як солодкі сніданки чи викрутки, до послуг на кшталт юридичних консультацій або догляду за людьми.

Більшість компаній мають вузьку спеціалізацію, оскільки виробництво сучасних товарів і послуг потребує специфічних знань, на здобуття яких витрачаються роки навчання та практики. У таких умовах спеціалізація виявляється значно ефективнішою та вигіднішою стратегією, ніж спроби робити все одночасно.

Знання та компетенції, втілені в компаніях та інших організаціях, є результатом існування численних спеціалізованих професій, кожна з яких має власний набір навичок і унікальний багаж знань. Водночас важливу роль в економіці відіграють і такі інституції, як державні органи та освітні заклади.

Щоб зрозуміти цю економічну екосистему, необхідно мислити категоріями мереж. Саме мережевий підхід забезпечує універсальну мову для опису функціонування складних систем, дозволяючи побачити не лише окремих учасників, а й численні зв’язки між ними, які й формують поведінку економіки загалом.

Джерело: «Making Sense of Chaos» (огляд книги)

Джерело: www.management.com.ua/blog/