З температурою та в day off — чому ми працюємо, коли можна не працювати

Always on: залежність від роботи лікується?

Ви колись ловили себе на думці, що «даремно витрачаєте час», коли не працюєте? Це про легке, але нав’язливе відчуття тривоги навіть у day off. Внутрішній голос підказує: «Ти міг би зробити більше зараз», «А що, як у слаку несеться щось важливе — зайди на хвилинку». Ейчари навіть мають для таких випадків спеціальний термін — «презентеїзм». Це коли ми працюємо та відповідаємо на робочі питання навіть тоді, коли можемо цього не робити. 

Чому в декого з нас така гостра потреба працювати у вихідний, лікарняний або під час відпустки? Це проблема, яку треба розв’язувати, чи глибока любов до своєї справи, тож можна не зважати? 

«Не в ресурсі, але на роботі» — що таке презентеїзм

38°, нежить, кашель, але ви працюєте, бо минуло лише 2 тижні після відпустки. Що подумає керівник?
Або
У вас шалена мігрень, ніч пройшла без сну, і ви виснажені. Компанія заохочує лікарняні, але це ж той день, на який заплановано дедлайн за суперважливим проєктом. Ви не можете просто пролежати його. 

В класичному розумінні презентеїзм — це коли ми працюємо попри хворобу. Раніше він асоціювався із ситуаціями, коли людина фізично приходила в офіс, попри погане самопочуття. Сьогодні презентеїзм має ширше значення — це коли присутність на роботі стає важливішою за турботу про себе. Час і зусилля витрачаються на те, щоб зробити свою роботу видимою, а не якісною. 

Згідно з опитуванням (США, 2023), навіть у компаніях, які надають оплачувану лікарняну відпустку, майже 90% людей працювали, попри погане самопочуття. Іронічно, але найчастіше під час хвороби працюють саме фахівці з охорони здоров’я. 

Презентеїзм контрастує з абсентеїзмом — постійними прогулами, які порушують ритм команди. Якщо абсентеїзм легко відстежити (людина просто не з’являється), то презентеїзм маскується під відповідальність — ми ніби «на роботі», але насправді не працюємо на повну. 

Водночас дослідження Global Corporate Challenge показало, що презентеїзм коштує бізнесу в 10 разів більше, ніж абсентеїзм. Респонденти, які брали участь в опитуванні, зізналися, що втрачають через презентеїзм майже 3 місяці, коли вони присутні, але «не в ресурсі». Тобто вони на зв’язку, але їхня залученість, концентрація та результати значно нижчі, ніж зазвичай. В підсумку — це ті самі втрати, що й при відсутності працівника на роботі, тільки приховані.

«Страх чи звичка?» — чому ми працюємо, коли можна не працювати 

Презентеїзм — це не просто «не захотів взяти лікарняний». Часто за цим ховається щось глибше — наприклад, страх втратити лояльність менеджера або бажання бути потрібним. Тож звідки все починається?

#2. Перфекціонізм, тривожність і прагнення контролю

Робота часто стає єдиним місцем, де ми можемо щось «контролювати». Вона має чіткі правила, дає результати, приносить визнання. Люди обирають «працювати й ще раз працювати», щоб уникнути почуття безпорадності, отримати дофамінову винагороду за завершене завдання і довести собі (і світу), що вони «достатньо хороші». Це створює хибне коло: чим більше працюєш, тим важче зупинитись і тим більше ти втомлюєшся.

#3. Бути цінним = бути продуктивним

Якщо любов та підтримка в родині є умовними (наприклад, дитину хвалять лише за найвищі оцінки), то формується зв'язок «похвалу потрібно заслужити». В дорослому віці це має таку інтерпретацію: «щоб мене любили — я маю бути продуктивним». 

Якщо не доробив завдання вчасно — значить, підвів. Звідси й внутрішній контракт: «Навіть коли мені зле — я мушу». Бо інакше — провал, сором, страх бути непотрібним.

#4. Пошук сенсу — коли більше ніде шукати 

Часто робота стає єдиним джерелом сенсу в житті. Відсутність глибоких зв’язків, хобі, інтересів або альтернативних сфер реалізації призводить до того, що людина «переселяється» в кар’єру — бо там є досягнення та зрозумілі правила гри.

#5. «Без мене все згорить»

Буває, що люди працюють попри хворобу, бо вважають, що команда не впорається без них — вимоги високі, терміни тиснуть, і здоров’я відходить на другий план. 

Особливо часто це спостерігається після скорочення: працівники, які залишилися в команді, змушені робити більше з меншими ресурсами. Часто їм не пояснюють, як змінились очікування, не дають нових інструментів або часу на адаптацію. 

А ще після хвиль звільнень спеціалісти часто бояться стати наступними. Через страх «випасти з поля зору» вони працюють навіть під час хвороби/відпустки. Робочі чати постійно ввімкнені, щоб нічого не пропустити й не здатися менш залученим. 

#6. Розмиті межі ремоуту

З дому легше вийти на зв’язок навіть хворим — на дорогу не треба витрачати час, та й вийти в зум з ліжка з вимкненою камерою зовсім не складно. Це створює ілюзію, що лікарняний вже не потрібен. Люди продовжують працювати попри хворобу чи виснаження. 

Як розпізнати презентеїзм у своїй компанії

Після вечері ви вмощуєтесь перед серіалом — і тут приходить повідомлення від менеджера: «Можеш це поправити?».
Завдання виглядає нескладним, і щоб не змушувати чекати (а заодно показати, що ви дуже цінний та лояльний), ви відкриваєте ноутбук. Проте виявляється, що все не так просто. Через кілька годин роботу таки завершено, але ви втратили весь час, який виділяли на відпочинок, і почуваєтесь виснаженими.

Якщо у вашій компанії таке є — велкам до культури always on, де ви завжди на роботі. Хоча формально можна закінчити в межах графіка, на практиці задачі не припиняються. Колега надсилає запит, ви дієте, потім прилітає відповідь або нове завдання.

В такій атмосфері ризик презентеїзму зростає. Навіть якщо ви суперзбалансована людина, є ймовірність, що будете чинити так само, як ваші колеги, — нехтувати відпочинком попри свій стан.

Як розпізнати культуру always on у своїй компанії:

повідомлення після робочого часу — «ти ж усе одно онлайн»очікування миттєвої відповіді навіть у неділю о 21:48відсутність прикладу work-life balance серед менеджменту — ви не пам’ятаєте, коли керівник останній раз був у відпустці або на лікарняномуколеги виглядають дратівливими, апатичними, приходять в офіс попри погане самопочуття

93% тімлідів покоління Z та Y вважають нормальним звертатися до колег у відпустці щодо термінових питань. Але проблема в тому, що в багатьох компаніях УСЕ вважається терміновим, і тому:

Стираються межі. Все постійно горить. Але більшість цих пожеж — надумані або створені самими керівниками. В результаті команді складно зрозуміти, що справді важливо, бо кожне завдання подається як термінове. Виникає хронічний стрес. Люди живуть у стані постійної напруги, що ось-ось прийде нове повідомлення і потрібно буде щось допрацювати, і тому не можуть розслабитися та перестати думати про роботу.Падає якість рішень. Без відпочинку працівники гірше оцінюють ризики, частіше приймають поспішні або шаблонні рішення.Зростає плинність кадрів. Молодші спеціалісти швидко вигорають, синьйори йдуть туди, де поважають їхній особистий час.Хаки, які допоможуть відключитися від роботи1. Створіть ритуал з елементами гри

Замість того щоби просто вимкнути чат, створіть персональний ритуал, який буде сигналізувати мозку про закінчення робочого дня, настання вихідних, початок відпустки тощо.