Дуальній освіті у фармації – бути: як це відбуватиметься

Світлана Тернова,

редактор PharmaMedia, журналіст

В Україні активно обговорюють перспективу скасування заочної форми підготовки фармацевтів і натомість запровадження дуальної освіти для них. Хто і як здійснюватиме такий формат підготовки, які вимоги висуватимуться до аптечних закладів, котрі стануть партнерами вишів у цьому процесі, як виглядатиме навчальний процес для здобувачів освіти? Ці питання обговорювали учасники круглого столу, який відбувся в рамках І Всеукраїнської науково-практичної конференції з фармацевтичної освіти.

Обговорення проєкту методичних рекомендацій щодо запровадження дуальної форми здобуття освіти на другому (магістерському) рівні вищої освіти за спеціальністю «Фармація», спеціалізацією «Фармація» привернуло особливу увагу учасників конференції «Фармацевтична освіта в Україні: сучасна конфігурація», яка відбулася за підтримки МОЗ України на базі ДП «ДЕЦ» МОЗ України. Ініціатором заходу виступив Національний фармацевтичний університет. Фахівці НФаУ розробили й проєкт згаданих методичних рекомендацій, який учасникам заходу презентувала в.о. ректора НФаУ, голова групи експертів МОЗ України за напрямом «Фармація, клінічна фармація, клінічна фармакологія» Алла Котвіцька.

Проєкт документа був розроблений за дорученням МОЗ України, оскільки запровадження дуальної освіти є одним з основних етапів у реалізації проєкту «Стратегічних напрямів розвитку фармацевтичної освіти в Україні».

Дуальна освіта в Україні – не новина

Наразі в Україні розроблена нормативно-правова база, керуючись якою, заклади освіти вже впроваджують формат дуальної освіти. Зокрема, «пробою пера» став пілотний проєкт 2019 – 2023 років, участь в якому взяли заклади вищої та фахової передвищої освіти. І з кожним роком їх кількість збільшувалася (з 17 у 2019 до 24 у 2023), процес не переривався до сьогодні. Втім, серед спеціальностей, за якими здійснювалося навчання за дуальною формою у рамках згаданого пілотного проєкту, не було спеціальностей сфери охорони здоров’я. Однак з 2024 року вже запроваджено експериментальний проєкт з дуальної форми освіти для підготовки фахівців з реабілітації у сфері охорони здоров’я. А згідно з наказом МОН України від 29.10.2024 № 1540 «Про внесення змін до стандарту вищої освіти зі спеціальності 226 Фармація, промислова фармація для другого (магістерського) рівня вищої освіти» передбачено й запровадження форми дуальної освіти для спеціалізації «Фармація». Після припинення або скасування воєнного стану вступ на дистанційну та заочну форму здобуття освіти за цією спеціальністю не проводитиметься.

Дуальна форма здобуття вищої освіти передбачає: навчання на робочому місці (на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації) та виконання здобувачем освіти посадових обов’язків відповідно до трудового договору.

У зв’язку з цим і виникла необхідність активної підготовки до її впровадження в фармосвіті, зокрема, розробки відповідних методичних рекомендацій. До цього процесу долучилися й роботодавці — аптечні мережі. Адже вони також є одними з основних учасників запровадження дуальної форми навчання, нарівні з закладами вищої освіти, тож мають бути вмотивованими до участі в новації. Хоча основною фігурою реалізації ідеї дуальної форми, безперечно, є здобувач вищої освіти, який, власне, вирішує обирати такий формат чи ні, наголосила Алла Котвіцька.

Чи всі аптечні заклади зможуть стати «практичною школою»

Тому методичні рекомендації прописують певні критерії вимог для всіх трьох учасників. Зокрема, для здійснення дуальної форми освіти пропонується відбирати тільки ті аптечні заклади, які відповідають наступним вимогам:

• наявність офіційного статусу юрособи або ФОП, зареєстрованої у встановленому порядку;
• відповідність діяльності вимогам чинного законодавства, зокрема, у сфері охорони здоров’я та соціального забезпечення;
• наявність ліцензії з виробництва (виготовлення) ЛЗ та/або участь у державних соціальних програмах, зокрема, реімбурсації вартості ЛЗ;
• наявність відповідної матеріально-технічної бази для організації навчання на робочому місці та практичної підготовки здобувачів вищої освіти;
• наявність приміщень, обладнаних технічними засобами, необхідних навчально-методичних матеріалів;
• наявність двостороннього договору між закладом вищої освіти та роботодавцем й тристороннього договору між ними й здобувачем освіти;
• наявність кваліфікованих працівників, які відповідають усім вимогам, що висуваються до наставників від роботодавців.

Своєю чергою наставники від роботодавців повинні відповідати таким критеріям:

• наявність диплома спеціаліста/магістра фармації;
• наявність документа (свідоцтво, сертифікат тощо) про проходження інтернатури за спеціальністю «Фармація» або «Загальна фармація», «Провізор загального профілю» та присвоєння звання (фаху) «фармацевт (провізор)-спеціаліст»;
• наявність першої кваліфікаційної категорії і вище або досвіду роботи за спеціальністю не менше 5 років тощо.

Здобувач – основна фігура

Хто зі здобувачів вищої освіти може обрати дуальну форму навчання? По-перше, це студент, який вступив на денну форму навчання й виявив бажання перевестися на дуальну форму. По-друге, передбачається, що такий вибір можна буде здійснити по завершенню третього курсу навчання, коли студент вже опанував базові дисципліни.

Крім того, такі здобувачі мають пройти відбір у закладі освіти. Попередньо пропонується, що це мають бути студенти щонайменше 80% успішності. Аспекти відбору можуть бути регульовані внутрішніми локальними документами вишів, загальні критерії – на державному рівні.

Як виглядатиме «дуальний освітній процес» на практиці

Це питання наразі найбільш дискусійне. Воно стосується, зокрема, й форматів розподілу загального часу навчання в закладі вищої освіти та на робочому місці. Наприклад, пропонується модель поділеного дня (певна кількість годин у закладі освіти, певна – на робочому місці у роботодавця), модель поділеного тижня, блочна модель (поділ по тижнях, місяцях чи семестрах), поєднання різних моделей. Розробники методичних рекомендацій вважають, що на початковому етапі найбільш прийнятною є блочна модель, яка дає можливість студенту більше зосередитися або на освітній складовій, або на практичній компоненті.

Також пропонується обліковувати час практичного навчання на робочих місцях (який становить 25-40% від загального обсягу) в кредитах ЄКТС. Питання навчального плану може вирішуватися на рівні кожного закладу вищої освіти. Перед тим, як впроваджувати дуальну форму, кожен виш має розробити окремий навчальний план, графік освітнього процесу тощо.

У чому переваги дуальної освіти?

Під час круглого столу відбулося активне обговорення проєкту методичних рекомендацій, представлених НФаУ. Свої пропозиції висловили освітяни, науковці, роботодавці, а також здобувачі освіти. Всі вони відзначали переваги дуальної форми.

Для майбутнього фармацевта це:

• можливість працювати під керівництвом висококваліфікованих кураторів;
• гарантоване працевлаштування ще до закінчення навчання;
• фінансова стабільність (стипендія + заробітна плата);
• ранній початок трудової діяльності, тож і більший трудовий стаж;
• мінімізація розриву між теорією і практикою;
• додаткові можливості підвищення якості підготовки;
• різнобічний фаховий розвиток молодого фахівця;
• високий ступінь адаптації до виробничих умов.

 Для роботодавця:

• усунення дефіциту кадрів шляхом індивідуалізованого підходу до їх підготовки;
• можливість отримати після завершення навчання вже повністю готового до роботи фахівця;
• можливість враховувати вимоги до формування фахових компетентностей майбутніх кадрів;
• зацікавленість в інвестиціях в освіту з метою отримання якісно підготовленого працівника.

Пропозиції стейкхолдерів буде узгоджено

Втім, окрім перспектив дуального формату освіти учасники круглого столу зупинилися й на певних ризиках процесу, якщо не буде враховано всі нюанси. Водночас лунали різні пропозиції й бачення тих чи інших аспектів реалізації ідеї. Зокрема, були певні розбіжності щодо того, з якого курсу має розпочинатися дуальна освіта: хтось пропонував «привчати» до робочого місця першокурсника, хтось вважає, що в аптеці має працювати лише студент, який уже майже підготовлений як спеціаліст. Також обговорювалися питання, які обов’язки куратора в виші та від роботодавця, яким має бути формат мотивації до такого наставництва. Виникали зауваження й щодо того, що наразі дуальна освіта передбачає підготовку працівників тільки для аптек (оскільки договори передбачені з роботодавцями-аптечними мережами), адже випускники фармвишів ідуть працювати й за іншими напрямками, в тому числі й у промислову фармацію. Багато уваги в обговоренні учасники круглого столу приділили деталям освітнього процесу, квотам практичної складової тощо.

Тому в резолюцію конференції було внесено рішення доопрацювати проєкт методичних рекомендацій з урахуванням озвучених під час круглого столу зауважень та пропозицій й надати його до МОЗ України на затвердження. Аби надалі рекомендувати документ для використання закладам вищої освіти.