Плюси й мінуси фармацевтичної освіти в Україні

Нещодавно у вузах країни розпочався новий навчальний рік. Саме час поговорити про сучасну фармацевтичну освіту. Чи відповідає вона очікуванням роботодавців? Чим нові навчальні програми принципово відрізняються від попередніх? Які перспективи відкриваються перед випускниками фармфакультетів? Про це з нами поділилися своїми думками представники трьох ланок ринку праці: навчальних закладів, консалтингу та практичної фармації.

На ринку праці чекають не тільки досвідчених

Консалтингові фірми — сполучна ланка між роботодавцями та здобувачами. Те, що працювати з молодими фахівцями перспективно і цікаво, зрозуміли в компанії «Фарма Персонал», де діє спеціальна програма по роботі зі студентами та випускниками. Якими навичками володіють молоді здобувачі робочих місць і якого прийому від ринку праці їм варто очікувати, розповіли директор компанії Андрій Анучин і менеджер по роботі зі студентами та з оцінки персоналу Олена Рижова.

Працездатне населення в нашій країні старіє, впродовж минулих років спостерігався демографічний спад. Відповідно буде відчуватися нестача кваліфікованих фахівців. Ми прогнозуємо, що фармринок зростатиме, а з ним — і потреба в енергійних мотивованих співробітниках на різних дільницях. Є й рекрутингові передумови активно співпрацювати зі студентами, забезпечуючи їм контакти з роботодавцями. Низка фармацевтичних компаній прагне брати людей досвідчених. Але таку кадрову політику проводять далеко не всі. Інша їх частина готова набирати молодих, недосвідчених фахівців і навчати їх у процесі роботи. Як правило, це невеликі компанії або такі, що розвиваються й не пропонують дуже високих зарплат, але дають можливість спробувати себе на практиці, почати робити кар’єру. Для таких п ідприємств студенти фармфакультетів — найкращий трудовий ресурс.

Нове покоління разюче відрізняється від своїх попередників. Ці молоді люди народилися й виросли в умовах «електронного буму». В них інші сприйняття та цінності, пов’язані з роботою. Тому багато усталених прийомів і методів менеджменту виявляються неактуальними. Не «працюють» і стандартні рекрутингові методики. Потрібно шукати нові способи взаємодії, комунікації, канали впливу.

Сучасні студенти дуже мобільні, вони практично всі є «просунутими» користувачами інтернету, активно спілкуються по скайпу і в соціальних мережах, навіть співбесіду можна проводити, не запрошуючи людину в офіс, а скориставшись сучасними засобами зв’язку. Це не тільки виклик, а й перевага молоді. Сьогодні багато фармацевтичних компаній роблять ставку на інновації, пошук нових ідей — у виробництві, маркетингу, логістиці і т. д. Чим молодший спеціаліст, тим більше він відкритий новому, здатний пропонувати нестандартні ідеї, творчо підходити до роботи. Аптечний сегмент довгий час вважався досить консервативним. Але останнім часом і в ньому спостерігаються кардинальні зміни. В аптеках використовують сучасне програмне забезпечення, рекламні матеріали, застосовують нові маркетингові технології. Випускники фармфакультетів дуже сприйнятливі до таких нововведень і можуть бути корисними більш досвідченим співробітникам, які менш адаптовані до інформаційних технологій.

Особливість і складність працевлаштування випускників полягає в тому, щоб оцінити їх як професіоналів. Спеціаліст із досвідом здатен показати, що він уміє, чого зміг досягти на попередніх робочих місцях, надати рекомендації. Вчорашній студент нічого цього не має, тому при прийомі його на роботу не підходить стандартна методика співбесід. Потрібно в основному оцінювати потенціал, а не реальні навички. Замість того, щоб засновувати враження на минулому, тут слід дивитися в майбутнє.

Нещодавно ми закінчили серйозний дослідницький проект оцінки випускників у сфері фармації. Зокрема, розроблені тести, що дозволяють у режимі онлайн достовірно оцінити професійний потенціал та здібності того чи іншого претендента. Тестування допомагає визначити, на якій ділянці роботи, в якій компанії або аптеці даний молодий фахівець зможе бути найбільш ефективним, що для нього є мотивуючими факторами, ким він себе бачить через кілька років. Насамкінець зауважимо, що сучасний світ надає молодим людям найширші можливості, яку сфері освіти, так і в працевлаштуванні. Головне для них — не розраховувати отримати все й відразу, володіти наполегливістю та цілеспрямованістю, а також знайти нішу, яка відповідатиме їхнім потребам. Що стосується педагогів та роботодавців, то їм допоможуть більш тісний контакт один з одним, а також індивідуальний підхід до майбутніх спеціалістів, щоб кожен із них у результаті опинився на своєму місці.

Акцент на самостійній роботі

З новими віяннями в Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця читачів «Фармацевтичного Кур’єра» знайомить декан фармацевтичного факультету, доктор медичних наук, професор Ірина Володимирівна Ніженковська.

У цьому році порівняно з минулим змінилася суспільно-політична ситуація в к раїні, в нашому вузі, також, як відомо, змінилися вимоги студентства до якості надання освітніх послуг. Чесно кажучи, ми очікували зменшення н абору с тудентів н а ф акультет, особливо якщо враховувати, що бюджетних місць у нас немає зовсім, усі навчаються за контрактом. Однак цього не сталося. Навпаки, при деякому посиленні жорсткості умов вступу (торік із профілюючої дисципліни «хімія» абітурїєнту необхідно було набрати 140 балів за ЗНО, а цього року —155) кількість бажаючих вступити до вузу не скоротилася. Факультет пропонує денну та заочну форми навчання за двома спеціальностями. Минулого року на них вступило близько 630 студентів, цьогоріч— 600, тобто ми фактично виконали своє завдання по набору. І це при зниженні платоспроможності населення. Річна вартість н авчання с кладає б лизько 17 тис. грн. на денній формі навчання і 9 т ис. г рн. – на заочній, незначно збільшившись відповідно до офіційного коефіцієнту інфляції. Що стосується географії вступників, то вона дуже розширилася. Можливо, це пов’язано з політичними подіями в країні, оскільки зросла кількість абітурієнтів із півдня і сходу країни, але в цілому в нас навчається молодь практично з усіх регіонів.

Якщо говорити про программу навчання, то минулого навчального року відбувся перший випуск фахівців, які навчались за кредитно-модульною (Болонською) системою,яка передбачає поділ дисциплін на окремі модулі, кредити. Це робить студентів мобільнішими і дозволяє переводитися з одного вузу в інший з урахуванням уже складе- них модулів. Така система прак- тикується в Європі, й у нас вона тепер вводиться не тільки на денному, а й на заочному відділенні.

Думаю, що отримання дипломів міжнародного зразка відкриє перед нашими випускниками ще більш широкі перспективи з працевлаштування не лише в Україні, а й за її межами. Вже зараз наші колишні студенти успішно працюють у Великобританії, Норвегії, Іспанії, США, це реальні люди, з якими у нас є зворотний зв’язок. Зрозуміло, що їм необхідно пройти процедуру підтвердження своєї кваліфікації, прийняту в тій країні, де вони хочуть працювати за фахом. В кожній державі свої особливості допуску до роботи в системі охорони здоров’я та фармації, але, як свідчать наші випускники, вони без проблем пройшли всі формальності й адекватно себе почувають у професії з отриманою в Україні освітою.

З працевлаштуванням в Україні взагалі проблем немає, хоча вимоги роботодавців до випускників стали більш жорсткішими. Фармацевтична галузь зараз повністю комерціалізована, і ніхто не хоче платити заробітну плату малоефективним співробітникам із низьким рівнем компетенції. Раніше теж цінували професіоналів, але все-таки були більш лояльними до новоспечених фахівців, не вимагали від кожного найвищого рівня кваліфікації. В той же час самі студенти, що навчаються за контрактом, не завжди свідомо ставляться до навчання, вважаючи його оплату гарантією отримання диплома, а це далеко не так.

І раніше, і зараз у вузі керуються, перш за все, їхніми здібностями й сумлінністю. Диплом повинен видаватися тільки тим, хто відповідає обраній професії за рівнем знань і необхідних навичок. Ми знаємо, що наших випускників чекають в аптечних мережах, особливо приватних, нових, тих, що розширюються. Попит на фахівців дуже високий. При відкритті такої кількості аптек це природно. В основному це невеликі аптечні заклади, які реалізують готові лікарські форми.

Відповідно змінилися і в имоги до працівників. Раніше потрібно було досить багато асистентів із навичками приготування та аналізу л ікарських п репаратів в аптеці. Тепер акцент змістився в бік маркетингу, компетенції в галузі клінічної фармації, комунікації.

Випускники повинні вміти дати кваліфіковану пораду, рекомендацію, що буде сприяти залученню відвідувачів. Ми враховуємо сучасні вимоги в навчальній програмі. Введено предмети, пов’язані з ме-

неджментом, мерчандайзингом фармації. Це дисципліни, які викладаються н а с тарших к урсах, і студенти ставляться до їх вивчення з величезною увагою та інтересом. Крім того, вони охоче працюють у вільний від навчання час в аптеках, отримуючи не тільки заробіток, а й досвід. Узагалі Болонська система передбачає більшу ступінь самостійності студентів, самонавчання. В порівнянні з колишньою навчальною програмою години в аудиторії скорочені за рахунок самостійної підготовки. Наприклад, раніше навчальний план передбачав 36 годин аудиторних занять на тиждень. Тепер їх кількість зменшено до 28. Вважається, що студент повинен приходити на заняття, вже володіючи певними знаннями, а викладачі курирують і перевіряють його роботу. Наскільки це доцільно — питання дискусійне.

Практичні навички та самостійність дуже важливі, але вони не можуть замінити глибоких теоретичних знань. Суттєво змінив навчальний процес розвиток інформаційних технологій. Навіть у сфері контролю знань без сучасних методів не обійтися. На кожному занятті студент обов’язково повинен отримати оцінку, інакше до закінчення модуля він не набере потрібну кількість балів для подальшого навчання. Для цього розроблена система тестування початкового, проміжного й кінцевого контролю. Результати тестів обробляються автоматично.

Крім того, є ліцензована система контролю «Крок-1» і «Крок-2» — випробування, що проводить Міністерство охорони здоров’я України.

Скласти їх було б неможливо без навчання в комп’ютерних класах, без вивчення бази даних, яка для фармацевтів становить більше 5 тисяч питань. Цього року багато викладачів пройшли навчання на курсах, що дають право впроваджувати у фармацевтичну освіту елементи дистанційного навчання. Це дозволить не знижувати якість навчання при невеликій кількості аудиторних годин. Зараз формується освітній портал, на якому розміщуватимуться тексти лекцій, методичні матеріали, рекомендації для практичних робіт, запитання по всіх досліджуваних темах, необхідна навчальна література. Звичайно, дистанційне навчання не може повністю замінити спілкування з викладачем і тим більше практичні заняття. Однак воно значно покращує якість самостійної роботи студентів.

У Донецьку не переривають підготовку кадрів для фармації, незважаючи ні на що

Про те, що відбувається зараз із фармацевтичною освітою у східному регіоні, розповідає декан фармацевтичного факультету Донецького національного медичного університету ім. М.Горького, доцент, кандидат фармацевтичних наук Ірина Петрівна Бухтіярова.

Незважаючи на складний воєнний час, набір абітурієнтів цього року на фармацевтичний факультет, на мій погляд, проходить досить успішно. В електронній формі від абітурієнтів прийнято 248 заяв, причому близько 40% від цього числа є не копіями, а оригіналами. Ліцензійний набір на наш факультет складає 100 чоловік. Торік була відкрита заочна форма навчання на базі середньої фармацевтичної освіти. Нововведення цього року — прийом абітурієнтів із базовою середньою медичною освітою, ліцензійний набір становить теж 100 осіб. Радує те, що вже подана 41 заява від бажаючих отримати вищу освіту без відриву від виробництва. Дуже сподіваємося, що у нас, незважаючи на тривожний час, вступна кампанія пройде успішно, адже ректоратом вузу було прийнято дуже розумне рішення: всім абітурієнтам, яким не вдалося написати ЗНО через військові дії, дозволили з профілюючих дисциплін складати іспити, а заочники будуть виконувати тестові завдання. Впевнені, що всі, хто вступив і студенти, які вже навчаються, в жовтні розпочнуть заняття в наших аудиторіях.

За останні два роки ми відзначаємо підвищений інтерес до факультету з боку абітурієнтів. І це, звичайно, не випадково. Наші співробітники проводять серйозну профорієнтаційну роботу, котру ми поділяємо на два напрями. Перший — зустрічі з учнями 10—11 класів, під час яких представники кафедр розповідають про студентське життя та роботу провізорів. Другий напрям — це безпосереднє спілкування викладачів вузу з охочими отримати вищу освіту випускниками медичних коледжів та співробітниками фармацевтичних підприємств, аптечних установ області. Особливо хотілося б відзначити, що ми тісно співпрацюємо з Обласною Фармацевтичною Асоціацією, Державною службою України з лікарських засобів, фармацевтичними підприємствами регіону. Абітурієнти мають можливість відвідувати кафедри під час «днів відкритих дверей», спілкуватися з тими, хто вже вступив до вузу; всі наші дії є прозорими й підпорядковані одній меті: якщо ви хочете стати професіоналом в обраній с пеціальності, то ми обов’язково допоможемо вам у цьому. Про те, що ми рухаємося в правильному напрямі, свідчать багато фактів. Наприклад, у 2013 році більше 20 випускників фармацевтичного відділення Горлівського медичного коледжу стали нашими студентами. Минулого року було прийнято 420 заяв від абітурієнтів на денну форму навчання, студентами ж із цього числа пощастило стати 83 молодим людям.

На заочне відділення вступили 60 абітурієнтів. Фармацевтичний факультет у ДонНМУ досить молодий, перший випуск відбувся в 2005 році, а всього за цей час ми дали дорогу в успішне професійне життя багатьом випускникам. Ректор університету, член-кореспондент НАМН України, професор Юрій Васильович Думанський приділяє дуже велику увагу розвитку факультету, цього року були значно розширені навчальні бази, збільшилася кількість комп’ютерних класів.

Усе це, безумовно, веде до якіснішого освоєння освітнього процесу, підготовки до ліцензійних іспитів «Крок-1» і «Крок-2». Швидкими темпами розвиваються нові інтегровані методи навчання: мозкові штурми, ділові ігри, які в подальшому обов’язково стануть у нагоді випускникам на практиці.

З 2013 року у нас введена кредитно-модульна система, всім співробітникам довелося дуже багато працювати, а підсумком роботи стали наші навчально-методичні посібники. Викладачі постійно вдосконалюють свої знання, цього року 9 із них завершили своє навчання в аспірантурі Національного фармацевтичного університету, 4 вже захистили дисертації, 5 колег це саме повинні зробити до кінця року. Кадровий потенціал зростає, в недалекому майбутньому очікуємо захисту й докторських дисертацій. Усе це свідчить про прогрес на факультеті і є запорукою розвитку нових напрямів роботи. В найближчому майбутньому ми плануємо надавати послуги з отримання другої вищої освіти. Будемо відкривати курси підвищення кваліфікації, позаяк у регіоні працює велика кількість аптечних установ. Усі отримані під час лекцій знання та практичні навички наші студенти досить рано починають застосовувати безпосередньо на своєму робочому місці: після 3-го курсу 40% із них уже працює. До моменту отримання диплома вони мають не тільки виробничий досвід, а й робоче місце. Мене, як декана, радує, що за підсумками минулого року ми посіли друге місце серед факультетів вузу.

Наші випускники — особлива гордість як університету, так і факультету, тому що саме вони на практиці здатні показати, яким рівнем і потенціалом володіє навчальний заклад. Якщо скласти рейтинг, де наші студенти після закінчення вузу працюють, то на першому місці опиняться аптечні установи, далі — лабораторії (токсикологічні та державного контролю якості). Третю позицію посядуть ті, хто застосовує отримані знання на фармацевтичних підприємствах області, інші трудяться медичними представниками.

Окремо хочу сказати про те, що у нас вищу фармацевтичну освіту здобувають студенти не лише з України, а й із Сирії, Узбекистану, Ізраїлю, Лівану. Зараз у нашому вузі навчаються вже молодші брати й сестри перших випускників. Оцінкою кваліфікації вчорашніх студентів є, безумовно, відгуки роботодавців, із якими ми підтримуємо тісний контакт. Щоб студенти могли стати надалі затребуваними фахівцями, викладачам потрібно постійно вводити в навчальний процес усе те нове, що впроваджують у свою роботу передові фармпідприємства.

Крім того, говорячи про рівень випускників, не можу не згадати про с вої о собисті в раження. З аходячи до аптеки, я нерідко бачу за «першим столом» своїх студентів і відзначаю, як вони себе поводять, яким чином здійснюють фармацевтичну о піку. Коли чую кваліфіковані поради, рекомендації, то відчуваю радість і гордість за свій професорсько-викладацький колектив.

(Коментар підготовлено прес-секретарем ДонНМУ Оленою Щуцькою).

Практики багато не буває

В аптечних мережах і на виробництві чекають на кваліфікованих фахівців, а вчорашні випускники зацікавлені в тому, щоб не залишитися без роботи. Про те, які кадри потрібні сьогодні практичній фармації, свою думку висловила в. о. генерального директора КП «Фармація» Київської міської держадміністрації, член правління Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості Світлана Сергіївна Буніна.

Проблема з кадрами в галузі дуже актуальна, незважаючи на те, що кілька вузів у країні випускають фармацевтів та провізорів. Як представник роботодавців я входжу до комісії Міністерства охорони здоров’я, що здійснює формування держзамовлень, зокрема, на випускників-фармацевтів. Цього року заявка склала всього 20 місць u1085 на всю Україну. Спроби збільшити квоту бюджетних місць не увінчалися успіхом. Аргумент із боку керівників охорони здоров’я — комерційна спрямованість усієї фармгалузі і, зокрема, аптечної мережі. Однак поряд із приватними збереглися й аптеки комунальної форми власності. Наприклад, наше КП «Фармація» включає 101 аптеку і 58 аптечних пунктів. У певний період мережа була значно скорочена, але тепер ми поступово збільшуємо свою присутність в основному за рахунок аптечних пунктів у лікувальних установах. Наприклад, зовсім недавно був відкритий новий такий заклад в Опіковому центрі Київської міської клінічної лікарні №2. На сьогоднішній день у 36% лікувальних установ міста працюють аптеки або аптечні пункти нашого підприємства. Крім аптек, у нас є сучасна лабораторія, що здійснює вхідний контроль якості препаратів, і молодим фахівцям тут було б цікаво навчитися нового. Є комунальні мережі й в інших регіонах. Вони беруть участь у реалізації соціальних програм, надають консультативну допомогу відвідувачам, виготовляють лікарські засоби за індивідуальними рецептами.

На останню сферу діяльності хочу звернути особливу увагу. В КП «Фармація» збереглося практично унікальне виробництво розчинів, мазей та інших засобів екстемпоральної рецептури. Крім того, існує виготовлення гомеопатичних комплексних препаратів, які користуються хорошим попитом. Думаю, у цих лікарських засобів є майбутнє саме в аптеках, оскільки великим підприємствам невигідно освоювати їх виробництво. В основному на цих ділянках працюють досвідчені фахівці, що називається, старої школи. Щоб підготувати фармацевта, який міг би робити це професійно, потрібен не один рік, причому практичної роботи. На жаль, молоді фахівці не надто прагнуть до освоєння цієї копіткої роботи. Вони хочуть отримати все й відразу, мати невдовзі після випуску високооплачуване місце роботи і кар’єрний ріст. Між тим, досвід і знання накопичуються поступово. Неможливо тільки за роки навчання у вузі стати професіоналом. Слід ще багато днів і місяців присвятити практиці й повчитися у більш досвідчених фахівців, які досягли успіху у своїй справі. У нас є можливість навчити фармацевтів усіх тонкощів професії, тому ми запрошуємо студентів старших курсів і випускників фармфакультетів до себе на стажування й на роботу. Потреба в кадрах дуже велика. Комунальне підприємство не може запропонувати дуже високі зарплати або надати житло приїжджим, але сам характер роботи, професійний досвід будуть безцінними. Саме практики не вистачає сучасним студентам, особливо в тих аптеках, де не тільки продають, а й готують лікарські препарати. Ми знаємо, що сучасна система фармосвіти більше орієнтується на маркетинг. І це непогано. Але не варто забувати про те, що аптека, в першу чергу, — заклад охорони здоров’я. Від професійних знань провізора залежить не тільки товарообіг, про який зараз так багато доводиться думати, а й самопочуття людей. Наприклад, кваліфікований провізор повинен уміти дати пораду щодо дозування лікарського засобу, повідомити іншу інформацію. Якщо виникне необхідність, він має надати і професійну долікарняну медичну допомогу до приїзду «швидкої», адже в аптеку деколи приходять хворі, літні люди.

Нове покоління фармацевтів дуже неоднорідне. Якщо помріяти, то хотілося б бачити молодих фахівців знаючими, відданими своїй професії. І ми зустрічаємо таких серед сьогоднішніх випускників. Можливо, було б доцільно організувати практичну базу в аптеках для студентів за прикладом к лінік, у яких практикуються лікарі. КП «Фармація» відкрите для співпраці в цій сфері, а наші досвідчені фармацевти готові передати свій досвід молодим колегам.

Вікторія Матвєєва, для www.pharmcourier.org, №10 2014