Краще не хворіти: як дотримуються права українців на охорону здоров’я

12 березня 2018 р. до Парламенту надіслано Щорічну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської про стан додержання та захисту прав і свобод людини в Україні за 2017 р. Цьогорічна щорічна доповідь містить 16 розділів, розміщених на 661 сторінці. Окремий підрозділ присвячено стану дотримання права громадян України на охорону здоров’я.

«Сподіваюся, що нинішня Щорічна доповідь не тільки викличе інтерес у народних депутатів, зацікавлених у покращанні ситуації з правами людини в Україні, але й стане в нагоді правозахисникам для визначення пріоритетів їх діяльності на майбутнє», — зазначила у своєму вступному слові до Щорічної доповіді Валерія Лутковська.

Результати парламентського контролю Упов­новаженого, численні звернення громадян свідчать про подальше погіршення стану дотримання прав громадян на охорону здоров’я.

Показовими для оцінки загальної ситуації у сфері охорони здоров’я, що склалася за останні роки в Україні, є рівні смертності та інвалідизації населення.

Так, загальний показник смертності за останні 5 років утримується на рівні 14,5 випадка на 1000 населення проти 6,5 в країнах — членах Європейського Союзу.

За статистичними даними, протягом січня–листопада 2017 р. чисельність населення зменшилася на 181,5 тис. осіб. При цьому кількість померлих суттєво перевищує кількість народжених: на 100 померлих — 64 народжені. Як і в попередні роки, серцево-судинні захворювання були основною причиною смерті у 68% випадків, далі йдуть новоутворення — 14% і на 3-му місці (6%) — зовнішні причини (травми, отруєння тощо).

ЯКІ РИЗИКИ НЕСЕ ЗАКОН ЩОДО МЕДИЧНОЇ РЕФОРМИ?

Прийняті у 2017 р. законодавчі акти у сфері реформування медичної галузі несуть потенційні ризики порушення конституційних прав людини і громадянина.

Зокрема, положення ст.ст. 4, 6, 9 Закону України від 19 жовтня 2017 р. № 2168- VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (далі — Закон) супере­чать ст. 49 Конституції України, якою кожному гарантується право на охорону здоров’я, безоплатну медичну допомогу та медичне страхування.

Прийнятий же Закон передбачає, що громадянам гарантується оплата надання медичних послуг та лікарських засобів за рахунок коштів Державного бюджету України лише в межах визначеного програмою медичних гарантій переліку та обсягу медичних послуг і лікарських засобів, визначених на відповідний рік на умовах та в порядку, встановлених законодавством.

Також Законом пропонується внесення до ряду законів України змін, які можуть призвести до звуження змісту та обсягу існуючих прав громадян у сфері охорони здоров’я, а отже, і до порушення норм ст. 22 Конституції України.

Наголошуючи, що запровадження Закону може призвести до непередбачуваних соціальних наслідків, 20 жовтня 2017 р. Уповноважений з прав людини звернулася до Президента України з проханням застосування до Закону права вето. Пропозицію Омбудсмена не було взято до уваги.

У зв’язку з цим Уповноважений звертає увагу на те, що запровадження Закону без застосування механізму загальнообов’язкового державного медичного страхування робить надання медичних послуг для громадян Україні недоступним, платним та таким, що не гарантує якості лікування.

ФОРМУВАННЯ ГОСПІТАЛЬНИХ ОКРУГІВ

Розпочатий процес формування госпітальних округів відбувається без урахування інтере­сів населення, що викликає соціальну напругу в територіальних громадах.

У 2017 р. затверджено переліки та склади госпітальних округів у 19 областях України та м. Київ. За інформацією МОЗ України, багато проблемних питань залишається в Закарпатській, Львівській, Миколаївській, Сумській, Харківській областях, де формування госпітальних округів не завершено.

Проведений Уповноваженим моніторинг засвідчує, що процес створення госпітальних округів у деяких регіонах відбувається без урахування інтересів територіальних громад.

На запит Уповноваженого МОЗ України запевнило, що питання формування й функціонування госпітальних округів перебуває на контролі Міністерства. На підставі вимог законодавства для визначення проблемних питань, координації дій, розроблення пропозицій та рекомендацій створюється госпітальна рада, членами якої є представники міст обласного значення, районів, об’єднаних територіальних громад, делеговані для роботи в складі госпітальної ради рішенням відповідних місцевих рад.

Госпітальна рада має розробити план розвит­ку округу на 5 років, визначити мережу закладів охорони здоров’я, маршрути доїзду пацієнтів, обсяги інвестицій, необхідних для оснащення лікарень сучасним обладнанням.

У зв’язку із цим Омбудсмен наголошує на безумовному дотриманні прав та інтересів пацієнтів при формуванні госпітальних округів. Цей процес повинен враховувати специфіку кожного регіону, пропозиції відповідної госпітальної ради та містити чіткі плани розвитку госпітальних округів, що має забезпечити оптимальний розподіл функцій щодо надання медичної допомоги між учасниками госпітального округу та визначення видів й обсягів медичної допомоги, яка має надаватися закладами охорони здоров’я на його території, відповідно до маршрутів пацієнтів у процесі отримання послуг первинної та вторинної медичної допомоги.

Питання захисту права громадян на належне медичне забезпечення під час проведення реформи в галузі охорони здоров’я залишається на контролі Уповноваженого з прав людини.

ПРОБЛЕМА ДОСТУПНОСТІ ЕФЕКТИВНИХ, ЯКІСНИХ ТА БЕЗПЕЧНИХ ЛІКІВ

Уповноважений наголошує на проблемі доступу пацієнтів до найбільш ефективних, якісних та безпечних лікарських засобів.

Незважаючи на те що Уповноваженим у минулорічній доповіді наголошувалося на необхідності вжиття Урядом невідкладних заходів законодавчого та організаційного характеру, зокрема й у сфері закупівель лікарських засобів та медичних виробів через міжнародні організації, стан справ у цьому напрямі діяльності МОЗ України є вкрай незадовільним.

У 2017 р., як і в минулі роки, процедура централізованих закупівель та поставки лікарських засобів і медичних виробів залишається непрозорою для суспільства. Будь-яка інформація з цього приводу на сайті МОЗ відсутня.

Не змінено застарілі підходи до формування номенклатури лікарських засобів, відсутній контроль за виконанням строків поставки товару. Так, поставки за використані у 2015 р. кошти державного бюджету було виконано в повному обсязі лише в лютому 2017 р.

На сайті МОЗ України станом на 22.01.2018 р. розміщено інформацію про те, що в Україну поставлено 72,82% лікарських засобів та медичних виробів, закуплених через міжнародні організації за кошти державного бюджету 2016 р. Водночас, за інформацією, встановленою за результатами моніторингу та зверненнями громадян, деякі з цих лікарських засобів мали обмежений термін придатності, що створює ризики та загрози для здоров’я пацієнтів при їх застосуванні.

Наявність серйозних проблем підтверджується також результатами проведеного Рахунковою палатою аудиту з питань ефективності використання коштів державного бюджету, виділених у 2015–2016 рр. та I півріччі 2017 р. МОЗ України для здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій.

У цьому зв’язку Омбудсмен звертає увагу Уряду на необхідність вжиття невідкладних заходів щодо усунення порушень під час процедури закупівель лікарських засобів та медичних виробів через міжнародні організації для забезпечення прав пацієнтів на охорону здоров’я.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТЄВО НЕОБХІДНИМИ ЛІКАМИ ПАЦІЄНТІВ З РІДКІСНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ

Протягом останніх 3 років гострою та нерозв’язаною залишається проблема незабезпечення життєво необхідними лікарськими засобами пацієнтів, які мають рідкісні (орфанні) захворювання.

Так, громадяни з Вінницької, Житомирської, Полтавської, Харківської, Херсонської областей та м. Київ у своїх зверненнях до Уповноваженого скаржаться на неналежне забезпечення хворих дітей зазначеної категорії необхідними лікарськими засобами та харчовими продуктами.

Протягом 3 останніх років лише завдяки спільним зусиллям громадських організацій, Уповноваженого з прав людини, органів влади різних рівнів вдалося внести зміни до чинного законодавства, поліпшити фінансове забезпечення діючих державних програм з метою захисту прав громадян з рідкісними (орфанними) захворюваннями.

Вчергове Уповноважений з прав людини наголошує Міністерству охорони здоров’я України на необхідності:

• створення реєстру орфанних хворих;
• забезпечення лікуванням таких пацієнтів з числа дорослого населення;
• поліпшення роботи щодо своєчасного проведення державних закупівель лікарських засобів та харчових сумішей для пацієнтів з рідкісними (орфанними) захворюваннями.

ПРОБЛЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПАЦІЄНТІВ БЕЗОПЛАТНИМИ І ПІЛЬГОВИМИ ЛІКАМИ

У доповіді В. Лутковська також звернула увагу на проблему, що виникла у 2017 р., стосовно забезпечення пацієнтів безоплатно та на пільгових умовах лікарськими засобами за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування у зв’язку з прив’язкою до Національного переліку основ­них лікарських засобів (далі — Національний перелік).

З 1 липня 2017 р. набула чинності постанова КМУ від 16 березня 2017 р. № 180 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України». Цим документом було встановлено, що безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, включені до Національного переліку, затвердженого постановою КМУ від 25.03.2009 р. № 333.

Внаслідок цього пацієнтів було позбавлено права на отримання безоплатно та на пільгових умовах за рецептами лікарів більше 500 життєво необхідних лікарських засобів. У такій ситуації опинилися пацієнти, які мають онкологічні, соціально небезпечні, гематологічні, орфанні (рідкісні), ендокринологічні, системні, інфекційні, психічні, серцево-судинні захворювання; пацієнти, які перенесли трансплантацію, та особи, які потребують гемодіалізу.

З огляду на окреслену проблему Уповноваженим з прав людини було внесено подання Прем’єр-міністрові України Володимиру Гройсману, у якому наголошено на необхідності негайного перегляду Національного переліку, оскільки існував величезний ризик залишення найвразливіших категорій пацієнтів без необхідних їм лікарських засобів, що може призвести до ускладнення перебігу захворювання або навіть до незворотних процесів — аж до летальних випадків.

Завдяки спільним зусиллям 13 грудня 2017 р. Уряд ухвалив нову редакцію Національного переліку, який містить на 60 міжнародних непатентованих назв лікарських засобів більше порівняно з попередньою редакцією. Також прийнято рішення внести зміни до постанови КМУ від 17.08.1998 р. № 1303, згідно з вимогами якої пільгові категорії населення забезпечуються лікарськими засобами, у тому числі не включеними до Національного переліку.

Ураховуючи викладене, Уповноважений звертає увагу Уряду на необхідність прийняття виважених рішень під час розгляду питань внесення змін до нормативно-правових актів, не­ухильного дотримання вимог законодавства щодо забезпечення пацієнтів безоплатно та на пільгових умовах лікарськими засобами за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування.

ПРАВА ПАЦІЄНТІВ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ НА СВОЄЧАСНЕ ОТРИМАННЯ НЕОБХІДНИХ ЛІКІВ

Про несвоєчасність або відсутність препаратів повідомляли у своїх зверненнях громадяни, зокрема з Київської та Харківської областей.

За запитом Уповноваженого з прав людини Департаментом охорони здоров’я Харківської обласної державної адміністрації проведено відповідні перевірки та повідомлено, що хворих, зокрема й тих, які зверталися до Уповноваженого з прав людини, забезпечено препаратами інсуліну в повному обсязі.

Вживалися відповідні заходи реагування за зверненням жительки Київської обл. За результатами розгляду право пацієнтки на отримання інсулінів з повним відшкодуванням вартості, тобто на безоплатній основі, було поновлено.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ НА ДОСТУП ДО ПОСЛУГ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я СТОМОВАНИХ ХВОРИХ

Системною протягом останніх 3 років залишається проблема забезпечення права на доступ до послуг охорони здоров’я стомованих хворих.

У рамках здійснюваних протягом 2017 р. проваджень Уповноваженого з прав людини за численними зверненнями громадян з Дніпропетровської, Київської, Луганської, Львівської, Рівненської, Чернігівської областей та м. Київ встановлено, що належний контроль за вирішенням цієї проблеми не здійснюється, питання не вирішується.

Через недостатність фінансування з місцевих бюджетів стомовані хворі або зовсім не забезпечуються засобами догляду та реабілітації (калоприймачами), або отримують їх лише частково, що унеможливлює адаптацію осіб з інвалідністю до нового способу життя.

Як і в минулі роки, протягом 2017 р. робота не була достатньо активізована, й досі в багатьох регіонах під час розподілу медичної субвенції та коштів місцевих бюджетів не враховуються потреби стомованих хворих; не проводиться належна роз’яснювальна робота з цього питання; не здійснюється належний облік стомованих хворих; не визначено норми потреб необхідних засобів на одну особу на місяць; відсутні кабінети реабілітації, де стомованим хворим може бути надана необхідна медична допомога.

Питання забезпечення стомованих хворих доступним медичним обслуговуванням, зокрема засобами догляду за стомою (калоприймачами), перебуває на контролі Міністерства охорони здоров’я України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, про що свідчить, зокрема, прийняте рішення стосовно створення спільної з представниками громадських організацій робочої групи з питань забезпечення осіб з інвалідністю медичними виробами.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ОМБУДСМЕНА

За результатами проведеного Уповноваженим моніторингу та аналізу отриманої протягом 2017 р. інформації підготовлено наступні рекомендації:

1. Прискорити прийняття Закону України «Про загальнообов’язкове медичне соціальне страхування в Україні» та забезпечити його реалізацію.

2. У процесі організаційно-структурної перебудови наявної мережі медичних закладів враховувати специфіку кожного регіону та забезпечити доступ громадян до якісних медичних послуг.

3. Забезпечити вчасне проведення державних закупівель лікарських засобів та медичних виробів, зокрема і через міжнародні організації, підвищити рівень прозорості та відкритості здійснення таких закупівель. Вжити дієвих заходів щодо створення національної централізованої організації, яка здійснюватиме закупівлі у сфері охорони здоров’я.

4. Для вирішення проблемних питань забезпечення прав громадян з рідкісними (орфанними) захворюваннями вжити дієвих заходів на національному рівні, що забезпечать належну діагностику, проведення селективного скринінгу, створення реєстру таких хворих, надання їм медичної і медико-соціальної допомоги, підготовку кваліфікованих фахівців з діагностики та лікування рідкісних захворювань.

5. Забезпечити належну роботу щодо формування Національного переліку з метою розширення асортименту медикаментів та врахування потреби хворих в отриманні сучасних ефективних життєво необхідних препаратів.

6. Вжити заходів щодо:

збільшення видатків на закупівлю лікарських засобів та медичних виробів, необхідних для забезпечення профілактики й лікування хвороб, які є визначальними у формуванні загальної структури захворюваності та смертності населення України, впровадження відшкодування вартості лікарських засобів пацієнтам для лікування таких хвороб;забезпечення можливості безперешкодного отримання особами з інвалідністю реабілітаційних послуг за місцем проживання відповідно до індивідуальної програми реабілітації (зокрема санаторно-курортного лікування, забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, медикаментозного лікування тощо).

7. Забезпечити розроблення плану заходів стосовно приведення критеріїв встановлення інвалідності та порядку отримання реабілітаційних засобів і послуг особами з інвалідністю відповідно до Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»,
за матеріалами www.ombudsman.gov.ua