Аптеки світу–2023: люди та технології в аптечній справі

Дана публікація присвячена перебігу ХІІ Конгресу «АПТЕКИ СВІТУ–2023», організованого Proxima Research International, а саме питанням кадрового голоду в аптечному ритейлі, «хімії» між стейкхолдерами освітнього процесу, європейській моделі аптечної справи, а також автоматизація та діджиталізація аптечного ритейлу.

Ринок праці

Через повномасштабне вторгнення росії з України виїхала велика кількість населення, зокрема до ЄС. Близько 5 млн українців вже повернулися додому, однак багато людей все ще залишаються за кордоном. Станом на березень 2023 р. близько 8 млн все ще перебували в європейських країнах. За даними Українського інституту праці, станом на травень 2023 р. постійне населення України становить 29 млн осіб (порівняно із 37,6 млн станом на початок 2022 р.). З них менше половини — 12 млн осіб — економічно активне населення, а працевлаштовані — 9,1–9,5 млн українців. Загалом близько 20% працівників знаходяться за кордоном та/або працюють віддалено на Україну, або працевлаштувалися за місцем проживання, повідомила Мирослава Трандаш, керуючий партнер міжнародної рекрутингової компанії Tаlentor, співвласник діджитал-платформи Mirahub.

Ситуація у фармацевтичному секторі виділяється тим, що професійне ядро для забезпечення безперервності виробництва та поставок лікарських засобів вдалося зберегти. А от серед працівників фармацевтичного ритейлу, тобто фармацевтів, відзначено суттєвий дефіцит.

Воєнна агресія рф проти України спричинила закриття майже 4 тис. аптек, або 19% від довоєнного рівня, скорочення робочого часу аптек, брак кадрів через міграцію. Незважаючи на те що повномасштабна війна триває, аптечний ритейл намагається відкривати аптеки, у тому числі на деоку­пованих територіях. Однак бар’єром для цього може стати банально брак кадрів. На сьогодні відкритих вакансій фармацевта навіть більше, ніж у довоєнний час.

Попереду на нас чекає демографічна яма, тому пошук співробітників, особливо молодого віку, імовірно, ще довго залишатиметься досить нелегкою справою. Найкращою стратегією є утримування співробітників. Наразі для співробітників/кандидатів найважливішим фактором є стабільність, а на другому і третьому місці — фінанси і корпоративна культура відповідно. Враховуючи нинішню демографічну ситуацію, варто забути про «ейджизм», а також усвідомити, що ідеальних кандидатів не існує, бути відкритими до пошукачів роботи, які є переселенцями та ветеранами.

Освіта

Державну політику у сфері кадрового забезпечення фармацевтичної галузі окреслив Сергій Убогов, начальник управління медичних кадрів, освіти і науки МОЗ України. Пандемія COVID-19 та широкомасштабна війна показали, що не можна питання кадрового забезпечення такої стратегічно важливої галузі, як фармацевтична, залишати лише в руках ринку. У 2022 р. більше ніж утричі зросло державне замовлення на підготовку фахівців за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація».

Великі зміни відбулися в освітньому процесі. Закладам вищої освіти надано автономію у вирішенні питання про перехід на дистанційний або змішаний формат навчання з огляду на безпекову ситуацію.

Також відповідно до постанови КМУ від 21 квітня 2023 р. № 375 дозволено фармацевтичних працівників, а також здобувачів вищої освіти останніх років навчання за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація» залучати до надання медичної допомоги у закладах охорони здоров’я (за їх згодою та під керівництвом лікаря) на період встановлення карантину, запровадження надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного стану, щоб покрити кадровий дефіцит, який виник через переміщення населення за кордон.

Наприкінці минулого року наказом Міністерства освіти та науки (МОН) від 4 листопада 2022 р. № 981 нарешті затверджено стандарт вищої освіти магістерського рівня за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація» — знакова подія для освітян. Цей документ має низку особливостей, зокрема, передбачено дві спеціалізації: 226.01 «Фармація» та 226.02 «Промислова фармація».

7 червня 2023 р. наказом МОЗ № 700 затверджено стандарт фахової передвищої освіти зі спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація» освітньо-професійного ступеня «фаховий молодший бакалавр».

Актуальні питання стосовно надання вищої фармацевтичної освіти розглянула Алла Котвіцька, в.о. ректора Національного фармацевтичного університету (НФаУ), професор, доктор фармацевтичних наук, заслужений діяч науки і техніки України. Вона порівняла процес утворення взаємозв’язку між стейкхолдерами освітнього процесу із механізмом утворення хімічного зв’язку між атомами, один з яких має вільну електронну пару (донор), а другий — вакантну, незаповнену електронами орбіталь (акцептор).

Процес здобуття освіти, працевлаштування і навчання протягом усього життя — це замкнене коло, в якому прослідковуються «хімічні зв’язки» різних типів. В орбіталі фармацевтичної освіти є декілька типів взаємодій. Початково донором для акцептора — закладу вищої освіти, який приймає вступника, — виступає школа. Потім формується зв’язок, де донором виступає заклад вищої освіти, а акцептором стає здобувач освіти, який приймає знання. Третій тип зв’язку — між закладом вищої освіти та роботодавцем, в якому перший грає роль донора, а другий — акцептора (приймає випускника на роботу). У післядипломній підготовці фахівця вони можуть помінятися місцями, і вже роботодавець стає донором для закладу вищої освіти. Відтак заклад освіти та роботодавець можуть виступати і як донор, і як акцептор. Головний секрет виживання полягає в тому, щоб вчасно зорієнтуватися, коли і кому в якій ролі виступати.

На сьогодні в Україні молодших бакалаврів із фаху «фармація» готують 44 заклади фахової передвищої освіти. Закладів вищої освіти, які здійснюють підготовку фармацевтів, налічується 42, з них лише 12 підпорядковуються МОЗ. Решта 30 — університети, підпорядковані МОН, що мають фармацевтичні факультети і готують фахівців з фармації з різним підходом. Це давня проблема, яка потребує державного втручання, адже медицина і фармація належать до регульованих професій, які мають певні особливості.

Одним із основних донорів та акцепторів в орбіталі фармацевтичної освіти є НФаУ, який може забезпечувати повний цикл кадрової підготовки — від фахової передвищої освіти на базі Фахового коледжу НФаУ до післядипломної підготовки на базі Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації. НфаУ також співпрацює у партнерстві з роботодавцями для забезпечення практичної підготовки здобувачів вищої освіти, а також надає підтримку випускникам у працевлаштуванні. Як показало опитування серед учасників конгресу «Аптеки світу–2023», вони переважно готові організовувати проходження виробничої практики з подальшим працевлаштуванням.

Постійне вдосконалення та збереження знань та вмінь на високому рівні є задачею безперервного професійного розвитку (БПР). У більшості європейських країн БПР є обов’язковою вимогою для фармацевтів. Зокрема, в Австрії, Болгарії, Хорватії, Чехії, Фінляндії, Франції, Німеччині, Угорщині, Ірландії, Італії, Латвії, Литві, Нідерландах, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччині, Словенії, Швейцарії, Великобританії. У 10 з 20 цих країн ця вимога враховується при перегляді ліцензії на фармацевтичну практику. В Україні атестацію лікарів та фармацевтів на період дії воєнного стану призупинено згідно з наказом МОЗ від 4 серпня 2022 р. № 1415. Однак це зовсім не означає, що вони не потребують знань, зазначила Євгенія Лук’янчук, product manager «Щотижневик АПТЕКА». За даними опитування підписників видання в соцмережах, 64% респондентів на запитання «Чи потребують фармацевти підвищення професійного рівня під час воєнного стану?» відповіли беззаперечно «Так, звісно» і 24% відзначили «Так, тільки з питань, актуальних під час воєнного стану». Лише 12% вважають, що це не на часі. Безумовно, наразі доступ до офлайн-заходів є обмеженим, тож більше половини респондентів — 65% — погодилися, що найзручнішим інструментом підвищення професійних знань для них є онлайн-навчання (вебінари, чат-боти, електронні посібники). Близько чверті — 24% — надають перевагу змішаному типу (онлайн + офлайн), 12% залишаються вірними лише офлайн.

Аптечна справа в ЄС

Важливою тенденцією, притаманною країнам — членам ЄС, є посилення ролі аптек та їх перетворення у своєрідні хаби, де можна не лише придбати ліки, а й отримати інші фармацевтичні послуги. Враховуючи впевнений рух України в ЄС, вивчення європейської практики та адаптація законодавства є одними із першочергових завдань.

У ЄС налічується 160 тис. громадських аптек та 400 тис. фармацевтів. У середньому в 1 аптеці налічується 7 осіб персоналу, включаючи фармацевтів, асистентів фармацевта, обслуговуючий персонал. Про особливості аптечної справи в ЄС розповіла Ілларія Пассарані (Ilaria Passarani), генеральний секретар Фармацевтичної групи Європейського Союзу (Pharmaceutical Group of the European Union — PGEU).

Більшість держав — членів ЄС (18 з 27) встановлюють обмеження щодо відкриття нових аптек, аби уникнути надмірної концентрації аптечних закладів, ізольованих територій та забезпечити справедливий розподіл. 58% жителів ЄС мають аптеку у 5 хв ходьби, 98% — у 30 хв. На одну аптеку припадає в середньому 3,2 тис. населення.

Між державами — членами ЄС є відмінності стосовно правил володіння аптекою та обмежень щодо кількості аптек. Так, у більш ніж половині держав є вимога, що аптека має повністю або мажоритарно (щонайменше 51%) належати фармацевту/фармацевтам. У ряді країн аптеки не можуть належати дистриб’юторам або фармацевтичним компаніям. Деякі держави забороняють володіти аптекою фондам медичного страхування та лікарям, які виписують рецепти.

Щодо ліцензування, поширеними є 2 підходи. У першому випадку ліцензія «прив’язана» до об’єкта і дозволяє аптечному закладу працювати у певній місцевості. Її можна передати при продажу аптеки іншому власнику. У другому — ліцензія надається конкретному фармацевту і не підлягає передачі ( прим. ред.: більш детально про особливості аптечної справи, вимоги та обмеження в різних країнах — членах ЄС читайте в ексклюзивному інтерв’ю І. Пассарані нашому виданню в одній з наступних публікацій).

Фармацевт в ЄС є однією з регульованих професій, доступ до якої залежить від володіння певною професійною кваліфікацією. Згідно з Директивою 2005/36/ЕС свідоцтво про формальну кваліфікацію фармацевта має свідчити про навчання тривалістю не менше ніж 5 років, у тому числі не менше 4 років очної теоретичної та практичної підготовки в університеті, а також 6 міс стажування в аптеці або лікарні. Директива також містить перелік обов’язкових предметів, які мають бути включені до формального навчання (фармацевтична хімія, мікробіологія, фармакологія та фармакотерапія тощо). З початком повномасштабної війни рф проти України багато людей виїхали в ЄС. 5 квітня 2022 р. Європейська комісія опублікувала Рекомендацію (ЄС) 2022/554, в якій закликала держави-члени вжити конкретних заходів щодо визнання кваліфікації людей, які рятуються від вторгнення росії в Україну. Однак процес автоматичного визнання українських дипломів фармацевтів поки що неможливий, оскільки вони не обов’язково відображають мінімальні вимоги до підготовки фармацевтичних працівників, визначені Директивою 2005/36/ЕС. Більшість країн — членів ЄС розробили ініціативи, спрямовані на тимчасове визнання професійної кваліфікації фармацевтів-біженців з України. Однак їхні підходи досить різні, оскільки єдиних уніфікованих вказівок немає.

Україні варто перейняти європейську модель аптечних закладів, яка передбачає класифікацію за видами діяльності — госпітальні аптеки, громадські аптеки, військові та аптеки надзвичайних ситуацій, переконаний Олег Клімов, голова правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» («ВФП»), член Ради Міжнародної федерації фармацевтів. Класифікація аптек за видами діяльності є каталізатором еволюції аптечної справи, створення мотиваційних умов професійної конкуренції, бізнес-попиту на високо­освіченого та професійно підготовленого фахівця, створення професійного запиту на післядипломну освіту.

На 17-му Всесвітньому конгресі з громадського здоров’я, який відбувся 2–6 травня в Італії, Девід Сінклер (David Sinclair), виконавчий директор Міжнародного центру довголіття (International Longevity Centre), Великобританія, назвав те, як фармацевти трансформують первинну медичну допомогу, включаючи послуги з вакцинації, тихою революцією в охороні здоров’я. Фармацевти України не можуть стояти обабіч еволюційних процесів, пов’язаних з розширенням їх місії як членів медичної команди, пов’язаних із все більшою передачею функцій медичного персоналу фармацевтам, які можуть їх виконувати шляхом збільшення переліку фармацевтичних послуг, спрямованих на покращання ефективності системи охорони здоров’я, переконаний О. Клімов. Існуюча нормативна база системи охорони здоров’я в Україні обмежує доступ та охоплення послугами фармацевтів, таким чином не використовується повний ресурс можливостей фармацевтів для поліпшення догляду за пацієнтами. Досвід розвинених країн свідчить, що фармацевти є доступними, високоосвіченими та визнаними членами команди системи охорони здоров’я, які мають право на надання фармацевтичних послуг пацієнтам, отримуючи відповідну оплату за них. В Україні запроваджено електрон­ний рецепт, однак зовсім не передбачено оплати за надання такої фармпослуги, як його обслуговування. ГО «ВФП» на прикладі 600 аптек порахували, що вартість однієї фармацевтичної послуги становить 24 грн. Помноживши цю цифру на кількість відпущених електронних рецептів, можна отримати суму, яку аптечні заклади недо­отримують. Ми повинні у влади запитати: чому медична послуга оплачується, а фармацевтична — ні?

В країнах — членах ЄС існують національні об’єднання фармацевтів, які є інститутами фармацевтичного самоврядування. Ці самоврядні організації опікуються більшістю проблем, які сьогодні наявні в Україні. Фармацевтична спільнота вже давно в очікуванні прийняття рішення щодо впровадження фармацевтичного самоврядування. Як свідчить європейський досвід, фармацевтичне самоврядування впливає на визначення стандартів професійної діяльності, впровадження належної аптечної практики, допуск до професії, дисциплінарну відповідальність за неналежне виконання професійних обов’язків, формування вимог до безперервного професійного розвитку. Тему фармацевтичного самоврядування розглянула Лариса Просяник, голова правління ГО «Вінницька обласна асоціація фармацевтів «Кум Део».

Сьогодні у фармації накопичилося багато проблем. По-перше, фармацевтична опіка як основне завдання фармацевта в сучасних реаліях здійснюється формально. По-друге, реалізація лікарських засобів виглядає як реалізація товарів широкого вжитку в звичайних торгових точках, а фахівець з вищою або середньою спеціальною фармацевтичною освітою перетворився на продавця. По-третє, виникає багато питань стосовно кількості аптек в розрахунку на кількість населення, що призводить до штучного дефіциту кадрів. По-четверте, левова частка аптечних мереж відмовляється від екстемпорального виготовлення лікарських засобів через неприбутковість такої діяльності, що зумовлює нівелювання виробничої функції аптеки. По-п’яте, великий вплив на роботу аптечних мереж та фармацевтів чинять маркетингові угоди.

Проєкт закону «Про самоврядування у сфері охорони здоров’я в Україні» наразі перебуває на останній стадії обговорення, є сподівання, що цього року він буде винесений на голосування Верховної Ради. Та чи готова фармацевтична галузь до цього? На жаль, доводиться констатувати, що більшість фахівців фармації взагалі не розуміють, для чого впроваджується фармацевтичне самоврядування, не бачать переваг або, навпаки, ризиків, а також різниці між громадською та самоврядною організацією. Тож основний акцент на стадії обговорення законопроєкту варто зробити на роз’ясненні. Доцільно зробити так, щоб фармацевти мали особисту мотивацію і бажання стати членами самоврядної професійної організації, замість того, щоб залучати їх примусово.

Автоматизація та діджиталізація в аптечному ритейлі

Артур Ротар, product owner Proxima Apteka, окреслив сучасні цифрові тренди та виклики у сфері аптечного ритейлу. Триває тренд на запровадження в аптеках автоматизованих систем обліку товару, які можуть включати різні модулі та функціональні можливості для ефективного керування запасами, моніторингу наявності товарів і ведення детального обліку продажу. Це сприяє підвищенню якості надання послуг споживачу та оптимізації бізнес-процесів. Сприяє діджиталізації й запровадження електронних рецептів, які зберігаються в цифровій формі. Невпинно розвиваються сервіси онлайн-бронювання ліків в аптеці, де пацієнти можуть замовляти ліки та інші медичні товари зручним для них способом.

Що стосується викликів, одним із них є зміна поведінки споживача. Він стає все більш обізнаним та вимогливим, шукає кращі ціни та сервіс. Аптеки мусять відповідати цим умовам, надаючи широкий асортимент, підвищуючи якість обслуговування та зручність покупки. Конкуренція в аптечному ритейлі зростає як з боку інших аптек, так і з боку онлайн-платформ. Онлайн-сервіси набувають популярності, пропонуючи широкий вибір продуктів та зручність доставки. Тому аптечні роздрібні мережі повинні знаходити способи привернення та утримання клієнтів, надавати переваги, які недоступні в онлайн-платформах.

Технології не стоять на місці. З появою нових інструментів, таких як штучний інтелект, аналітика даних, блокчейн та мобільні додатки, аптеки мають можливість автоматизувати та поліпшити свої бізнес-процеси. Такі технологічні рішення надає міжнародний провайдер даних, технологій та сервісів у сфері охорони здоров’я Proxima Research International. Рішення компанії Proxima Apteka дає змогу автоматизувати робоче місце фармацевта та роботу завідувача аптеки, здійснювати облік руху товару, управління асортиментом, надають доступ до аналітики, забезпечують допомогу в ухваленні управлінських рішень та інформаційну підтримку.

Ключовими глобальними тенденціями у сфері e-commerce є впровадження блокчейн-технологій для кращого захисту даних, використання різноманітних девайсів (наприклад трекерів) для відстежування замовлень (Internet of things — IoT), застосування технологій доповненої та віртуальної реальності, машинного навчання та штучного інтелекту для генерації контенту, автоматизація логістики. Відповідними даними поділився Сергій Бегар, Product Director Pharma Retail/E-COM Proxima Research International.

Фармацевтичний e-commerce активно розвивається, чому сприяють глобальне зростання інтернет-користувачів, смартфонізація, покращання зручності використання вебсервісів та онлайн-ресурсів, захисту конфіденційності та безпеки, активний розвиток цифрових рішень у сфері охорони здоров’я, програм підтримки споживачів (надання знижок, інформування про акції), доступність ОТС-препаратів, дієтичних добавок та тенденція до самолікування, а також збільшення кількості замовлень Rx-препаратів, зокрема за рахунок зростання тривалості життя та частки осіб похилого віку в популяції. У деяких країнах доступні замовлення онлайн та доставка Rx-препаратів (США, Німеччина). За прогнозами, протягом 2022–2027 рр. світовий ринок фармацевтичного e-commerce зростатиме в середньому на 17% на рік.

Прогнозовані середньорічні темпи приросту для європейського ринку становлять 15%. Лідерами за темпами зростання серед європейських країн є Німеччина, Чехія та Бельгія. Частка e-commerce в структурі фармацевтичного продажу в Німеччині становить 20%, в Чехії — 14%, Бельгії — 12%.

В Україні ринок електронної комерції у фармацевтичному ритейлі активно відновлюється після зниження на початку повномасштабного вторгнення рф. Частка e-commerce в структурі аптечного продажу у квітні 2023 р. досягла 10% (5,3 млрд грн), що перевищує довоєнні показники.

Онлайн часто купують дороговартісні ліки. Це зумовлено, зокрема, тим, що прайс-агрегатори надають можливість порівняти ціни та обрати найвигіднішу пропозицію. Попит на онлайн-замовлення стимулює розвиток мобільних додатків, послуг з надання консультації, доставки тощо. Популярним сервісом онлайн-бронювання є Apteki.ua. Для користувачів доступні вебверсія та мобільний додаток. Наразі до системи бронювання підключено більше 8,5 тис. аптек.

Аналізувати конкурентне середовище з метою визначення своєї позиції в ньому, а також пошуку наявних вузьких місць та потенційних можливостей власникам аптечного бізнесу дає змогу інструмент для бізнес-аналітики BI Аптека. Програма дозволяє визначати локальні ринки для кожної аптеки мережі за заданими показниками (наприклад радіусом розташування), контролювати виконання ключових показників ефективності (KPI) порівняно з локальними ринками, виявляти та аналізувати проблемні зони та максимально швидко реагувати на зміни. Актуальна інформація доступна в будь-який час у мобільному додатку. Як свідчать дослідження, використання статистичних даних у форматі інтерактивних дашбордів сприяє підвищенню прибутку в середньому на 16% та на 20% знижує операційні витрати, сприяючи покращанню бізнес-результатів.