Сергій Убогов: Рейтинговий розподіл в інтернатуру спричинив «ментальний злам» і не всі до цього готові

Світлана Тернова,

редактор ThePharmaMedia, журналіст

Цьогоріч держзамовлення на вступ в інтернатуру виконане лише на 76 %. Майже 40% випускників відмовилися від пропозицій комісій з розподілу. Який вихід для них далі, і як забезпечити баланс їхніх інтересів та держави, котрі не завжди збігаються.

Коли запрацює і що змінить е-система розподілу, чи підвищать інтернам зарплату і чи повернеться примусове відпрацювання для бюджетників, – розповів начальник Управління медичних кадрів, освіти і науки МОЗ України, доктор фармацевтичних наук, професор Сергій УБОГОВ.

Цьогоріч держзамовлення на вступ в інтернатуру виконане лише на 76 %. Чим це можна пояснити?

[ ... ] роками домінували традиції домовлятися про так звані гарантійні листи, завдяки яким можна було пройти на престижні спеціальності інтернатури незалежно від того, як випускник навчався в університеті. А цьогоріч все раптом змінилося: маємо рейтинговий розподіл, все прозоро і справедливо, тобто згідно з результатами навчання.

Причин декілька. Головна з них – війна. Частина випускників виїхала за кордон і поки що не визначилася – одні шукають можливості вступити на післядипломну підготовку на новому місці, інші чекають миру в Україні, щоб повернутися й продовжити навчання вдома.

Однак було чимало випускників, які не погодилися з умовами розподілу в інтернатуру, які їм запропонували університетські комісії. Загальний показник частки «відмовників» по Україні становить 40%. Тобто далеко не всі виявилися готовими до зміни ментальності. Адже роками домінували традиції домовлятися про так звані гарантійні листи, завдяки яким можна було пройти на престижні спеціальності інтернатури незалежно від того, як випускник навчався в університеті. А цьогоріч все раптом змінилося: маємо рейтинговий розподіл, все прозоро і справедливо, тобто згідно з результатами навчання. Хто вище у рейтингу, той отримує найпрестижніші спеціальності і найкращі бази стажування. Навіть сподівання відстаючих у навчанні обрати «омріяну» спеціальність на контрактній формі інтернатури не виправдалися: згідно з наказом МОЗ випускникам, які навчалися за державним замовленням, не дозволено проходити інтернатуру за контрактом в комунальній мережі ЗОЗ, де й були основні місця. І це також частково вплинуло на статистику.

Який вихід у «відмовників», щоб все-таки отримати диплом лікаря?

Ми надали їм для цього кілька можливостей. По-перше, буде друга хвиля — додатковий розподіл в інтернатуру на місця державного замовлення на спеціальності, які держава вважає найпотрібнішими на сьогодні (їх 10). По-друге, вони можуть проходити інтернатуру за контрактом, але не в комунальному, а в державному чи приватному закладі. І третій варіант — чекати наступного року.

Положення про інтернатуру передбачає, що випускники минулих років можуть вступати в інтернатуру за будь-якою спеціальністю, але вже тільки на контрактну форму. Це було зроблено для того, аби максимально стимулювати випускників прийняти пропозиції комісій з розподілу. Необхідно шукати баланс інтересів держави і приватної особи, які не завжди збігаються.

Нова модель інтернатури – випробування в особливих умовах

Чи довелося відмовитися від деяких нових правил вступу в інтернатуру у зв’язку з війною?

Єдине, чого не досягнуто — запуску електронної системи розподілу до інтернатури, яка забезпечуватиме ще більшу об’єктивність і мінімізуватиме вплив людського чинника на цей процес. Решта правил працює. Цьогоріч ми оприлюднили (не лише на сайтах вишів, а й на сайті МОЗ) наявні місця для проходження інтернатури і в університетах, і по областях, щоб забезпечити повну прозорість. І розподіляли їх за рейтинговим принципом, чого давно домагалися.

Багато лікарень під час війни зруйновано. Чи вистачить баз для проходження інтернатури в усіх регіонах?

В цілому, університети та бази стажування взаємодіють на належному рівні. Станом на 2023 рік у нас є 109 державних, 1238 комунальних та 80 приватних закладів охорони здоров’я, які визначені, як бази стажування. На деяких з них може бути лише 1-2 спеціальності, а потужні багатопрофільні заклади можуть забезпечити їх і десять. До того ж ці цифри не враховують малі бази стажування для фармацевтів та стоматологів (аптеки, стоматологічні центри). Їх ми дозволили визначати самим університетам, за обов’язкової умови опублікування таких переліків на своїх сайтах.

Також виші мають обов’язково укладати угоди про співпрацю з базами стажування, щоб забезпечити методичний супровід та контроль умов проходження практичної складової програми підготовки інтернів, тобто, чи відповідає ця база вимогам Положення про інтернатуру. Щоб і керівники інтернів з баз стажування контактували з викладачами університетів, вирішували, як покращити процес підготовки.

Щодо охоплення базами стажування регіонів, безперечно, у Луганській та Донецькій областях їх майже немає, вони тимчасово перемістилися в інші регіони (Дніпро, Київ тощо). Дуже постраждала Запорізька область, тому переважна кількість баз стажування нині сконцентровані в обласному центрі, де багато потужних ЗОЗ, тож основні потреби цих регіонів ми задовольнили.

Чи підвищать інтернам зарплату

Свого часу керівники закладів охорони здоров’я не хотіли брати інтернів. Щось змінилося?

Після того, як було вирішено питання фінансування (держава централізовано змогла забезпечити інтернам комунальних ЗОЗ мінімальну зарплату) у керівників цих закладів одразу змінилося ставлення до проблеми. Нині всі вони активно подають заявки, щоб контрактуватися з НСЗУ на пакет фінансування підготовки в інтернатурі через ПМГ, який було запроваджено торік, і охоче запрошують інтернів. Хоча МОЗ розуміє, що «мінімалка» нікого не влаштовує і вишукує можливості підвищити рівень оплати праці інтернів. На сьогодні, доки у держави немає бюджетних можливостей це зробити, пропонуємо, щоб заклади самостійно вишукували кошти із зароблених ними на доплати інтернам та їхнім керівникам, які витрачають додатковий час і зусилля на підготовку майбутніх лікарів.

На фармацію – аншлаг, на реабілітацію — найменше

На які спеціальності до інтернатури цьогоріч був найбільший попит?

До топ-5 медичних спеціальностей, на які було зараховано найбільше інтернів увійшли «Внутрішні хвороби» (майже 1000), «Хірургія» (620), «Анестезіологія, інтенсивна терапія» (понад 500), «Загальна практика, сімейна медицина» (майже 500), «Акушерство та гінекологія» (понад 360). Окремо можна відзначити «Фармацію» (близько 1500).

На жаль, найменше вступників — на спеціальності «Медична психологія», «Епідеміологія», «Інфекційні хвороби», «Патанатомія» і «Фізична та реабілітаційна медицина». Це дуже соціально значущі й потрібні на сьогодні спеціальності. Але випускники керуються передусім своїми приватними інтересами. Зокрема, на «Епідеміологію» було зараховано лише 50 осіб, що вдвічі менше ніж торік. Тому маємо думати, як підвищувати престижність згаданих спеціальностей, оплату праці, професійний розвиток, аби вони стали цікавими для випускників та перспективними.

Який результат додаткового набору інтернів на бюджетну форму навчання за найпотрібнішими для держави спеціальностями ?

Ми дали квоту кожній області від 5 до 25 місць, залежно від потреб, аби вони добрали інтернів на бюджетні місця за окремими спеціальностями не через комісії вишів, а через ДОЗ. Поки що остаточних даних з місць про це не надійшло, але попередньо можу сказати, що відчутного результату не досягнуто, за виключенням кількох областей, тобто на загальну картину це особливо не вплине.

Які труднощі виникають і як їх «пом’якшити»

Чи піде держава назустріч тим, хто через війну не міг вчасно прибути на місце проходження інтернатури?

Так, були окремі випадки, коли випускники з прифронтових чи тимчасово окупованих територій не могли вчасно прибути на навчання. У Положенні про інтернатуру з цього приводу дуже суворі вимоги: якщо вступник не почав навчання на бюджетній формі впродовж 10 днів після його початку, його мають відрахувати, і він може спробувати знову вступати лише через рік на контракт. Тому ще торік МОЗ видало наказ № 1327 «Про особливості проходження інтернатури в період воєнного часу», який надає згаданій категорії вступників відстрочку навчання до середини жовтня. Але вони мають вчасно повідомити про поважні для цього причини і згодом надолужити втрачене згідно з навчальним планом за індивідуальним графіком.

З контрактниками згаданих проблем не виникає?

Так, у них більше свободи вибору місця навчання та стажування. Єдине, що в Положенні про інтернатуру прописане чітке співвідношення кількості інтернів – бюджетників та контрактників (1:3), яких можуть брати до себе комунальні заклади, і його не можна порушувати. Бо в багатьох керівників виникатиме спокуса заробити в такий спосіб кошти, віддавши всі місця контрактникам. Ми ж маємо забезпечити справедливість. І якість підготовки інтернів.

У цьому плані маємо дві проблеми. Іноді інтерн проходить інтернатуру лише формально, тобто практично не буває на базі стажування. Або ж навпаки, його використовують, як чорнову робочу силу для не дуже кваліфікованої роботи. І він не може належним чином пройти практичну програму підготовки та здобути всі необхідні навички, а, отже, й успішно скласти КРОК 3 та отримати сертифікат лікаря. Тому наразі МОЗ працює над пошуком дієвого механізму моніторингу якості підготовки в інтернатурі.

Електронна система розподілу запрацює в наступному році

Правила вступу в інтернатуру вже не змінюватимуться?

Можуть змінитися, оскільки зараз ми працюємо над розробкою електронної системи рейтингового розподілу. Цей проєкт виявився складнішим, ніж здавалося на рівні ідеї. Через його складність та війну він поки що не стартував. Але на сьогодні вже розроблено технічні вимоги до е-системи і ми шукаємо донорів, щоб розробити технічні завдання і власне програмний продукт. З наступного року плануємо його використовувати.

Це буде дуже масштабний проєкт, бо згідно з Положенням про інтернатуру рейтинговому розподілу підлягають не тільки випускники — бюджетники, а й контрактники, незалежно від підпорядкування вишу. Тобто доведеться розподіляти не 4 тис. осіб, а 11-12 тис. з урахуванням випускників приватних вишів та підпорядкованих МОН. Силами МОЗ цього не зробити. Тому маємо чітко визначити, хто буде адміністратором системи, можливо, це буде окреме державне підприємство, яке займатиметься обслуговуванням системи, її адмініструванням тощо. Якщо цього не встигнемо зробити, то для початку можемо запустити систему тільки для всіх бюджетників і апробувати її, щоб поширити на решту випускників.

В Україні з’явиться однорічна інтернатура

Під час війни значно зменшилася кількість охочих навчатися в Україні іноземців. Як стимулювати цей процес?

Так, це дійсно стало значною проблемою. Вона дуже негативно позначилася на обсягах набору на контрактну форму навчання. Тому будемо запроваджувати новий проєкт: однорічну інтернатуру для іноземців та осіб без громадянства, де навчання може бути і українською, і англійською мовами. Також вона не передбачає складання КРОКів. Зокрема, така модель функціонує в Індії (6 років магістратури та 1 рік стажування, як інтернатура без іспитів на зразок КРОКів), тож вона цілком влаштовуватиме студентів з цієї та інших країн. З наступного року цей проєкт точно запрацює.

Чи повернеться примусове відпрацювання

Аналізуючи цьогорічну вступну кампанію з точки зору інтересів держави у забезпеченні галузі охорони здоров’я достатньою кількістю кадрів, чи є впевненість у тому, що цієї мети буде досягнуто?

Курс, який обрало керівництво МОЗ та Уряду України – це визначення реальної кадрової потреби галузі в розрізі спеціальностей та регіонів. Щоб наші університети готували спеціалістів, орієнтуючись не лише на попит здобувачів освіти чи на свої спроможності та інтереси. Потрібно, аби система медичної освіти підлаштовувалася передусім під реальні потреби ринку та галузі в конкретних фахівцях.

На жаль, методики, за якими раніше розраховувалися кадрові потреби, а, отже, й визначали обсяги державного замовлення, вже істотно застаріли, іноді працюють формально. Тому ми залучаємо міжнародних партнерів до напрацювання сучасної методики. На це потрібен час, ресурси, в тому числі інтелектуальні. Але іншого шляху немає. Адже в системі охорони здоров’я України відбулися значні реформи. Маємо інші бачення того, скільки і яких фахівців потрібно тій чи іншій лікарні. Узагальнивши ці підходи, можемо планувати підготовку фахівців різних спеціальностей на кілька років наперед, аби не трапилося так, що є «зайві» спеціалісти, а інших дуже бракує.

Ефективним інструментом «вирівнювання» такої ситуації є адекватне визначення кадрових потреб на етапі розподілу до інтернатури. Відповідно під ці потреби формуватимуться бюджетні місця, можливо, вони будуть виділені не для всіх спеціальностей, а лише для соціально значущих.

Чи не повернеться норма про обов’язкове відпрацювання протягом трьох років для випускників-бюджетників?

Війна дійсно актуалізувала це питання. Згадана норма була скасована на етапі прийняття Закону про вищу освіту і трактувалася як досягнення у дотриманні прав людини. Однак якщо ця людина навчалася державним коштом шість років, а потім ще й три роки в інтернатурі, то, мабуть, справедливо буде вимагати від неї відпрацювати 3 роки за тією спеціальністю і на тому місці, де це найбільше потрібно державі.