Книга «7 граней/таланту» Білла Бонстеттера та Ешлі Бауерс практично недоступна широкому читачеві, оскільки видана обмеженим тиражем під егідою TTI Success Insights Ukraine. Її неможливо знайти на ринку «Петрівка», її неможливо придбати у книгарнях, хоч тема дуже важлива – як розкрити свій талант? І як розкрити таланти своїх підлеглих?
Тетяна Стасенко, Журналіст, редактор The PharmaMedia
Тетяна Жолуденко, CEO Medical Data Management
Як складаються стосунки фармацевтів і фармкомпаній у воєнний час? Якої допомоги від представників виробників ліків очікують в аптеках? Чи мають фармацевти можливість продовжувати свій професійний розвиток?
Ці та інші питання дослідили експерти компанії MDM у своїй роботі «Фармацевти: війна та мир», яку директор з маркетингу компанії MDM Вікторія СПІВАК та СЕО компанії Тетяна ЖОЛУДЕНКО представляють сьогодні нашим читачам.
Робота фармацевта у воєнний час. Складності перших місяців
Передусім, варто сказати декілька слів про саме дослідження. Спочатку ми проводили з фармацевтами різних регіонів країни глибинні інтерв’ю, і виявивши певні інсайти, дослідили їх кількісно. Такий підхід дозволяє підтвердити або спростувати той чи інший тренд. Адже деякі з них спочатку дійсно виглядають цікаво, але насправді є лише провокативними.
Отже, розпочавши цю роботу, ми виявили, що фармацевти, так само, як і всі люди спочатку відчули потужний стрес, що посилювався через невизначеність, страх за своє життя й близьких, складності, що виникли в роботі через порушену логістику й нерегулярні поставки; зростання цін на ліки, що продовжується й зараз тощо.
Цікаво, як змінювався режим праці фармацевтів.
На початку війни масова міграція (відомо, що фармацевти – це в основному жінки, жінки з дітьми) з регіонів, де велися бойові дії, та збільшення кількості покупців, стали причиною додаткового навантаження на тих фармацевтів, які лишилися, тож, вони мусили працювати понаднормово, без вихідних.
Зараз фармацевти повертаються до своїх міст по всій Україні, окрім Харкова, який, на жаль, залишається під обстрілами. Тим часом ситуація змінилася: покупців, які у перші місяці запасалися ліками, тепер поменшило, а відтак і робочий день та заробітна платня фармацевта також скоротилися.
Отже, як стверджують власники та завідувачі аптек, наразі проблеми з кадрами вони не мають. Але ж варто брати до уваги, що нині відкрилася лише частина аптек, і не вся території України поки звільнена. Тож, кадрів вистачає, але на ту кількість аптек, що працюють нині, і це включно з фармацевтами – внутрішніми мігрантами. Однак ситуація може суттєво змінитись з початком сезону гострих респіраторних захворювань та грипу.
Після тимчасового літнього затишшя пацієнти повернуться до аптек за протизастудними засобами, якими, до слова, на початку війни майже ніхто не запасався. В основному, тоді купували «про запас»:
Висловити вдячність один одному – це так просто, і так складно
Фармацевти зазначають, що наразі значно збільшилася кількість вкрай роздратованих відвідувачів. Люди знервовані, нетерплячі: «Чомусь у черзі в супермаркеті люди стоять мовчки, не кваплять касира або тих, хто попереду них, а в аптеці часто чути: «Чого так повільно?! Доходить до грубої лайки», — дивуються першостольники.
Цікаво, що вони самі ж і знайшли виправдання такій поведінці – мовляв, це ж в основному «переселенці». В них обмаль грошей, вони втратили свої домівки, тож фармацевтові тільки лишається проявляти співчуття і розуміння. Навіть, якщо за аптечним прилавком людина, яка також змушена була переїхати з іншого регіону.
Примітно, що самі фармацевти більше воліють згадувати про вдячність, добрі слова від покупців на їхню адресу, аніж образи. І дійсно, на початку війни люди були більш щедрими на прояви вдячності. Це дуже сильно мотивує фармацевтів, вони зізнаються, що це надає їм сил і бажання виходити на роботу. Та зараз, мабуть, люди звикають до війни, тож і добрих слів, на жаль, менше.
Що турбує фармацевтів сьогодні. Зростання цін і брак коштів у населення
Неабияк непокоїть і вносить певні корективи у роботу фармацевтів нинішнє фінансове становище людей в країні – як пацієнтів, так і їх самих. Тож вони намагаються допомогти чим можуть.
Інколи, аби пацієнт не переривав свого лікування, фармацевти самі пропонують дешевші аналоги, головним чином, препарати вітчизняних виробників: «Вони дешевші на порядок, а за якістю не гірші від імпортних», — вважає більшість респондентів.
За спостереженнями працівників аптек, пацієнти не купують зараз нічого додатково – лише вкрай необхідне.
А, якщо людина не готова економити на якості препарату, намагається зекономити на кількості, купуючи не упаковку, а блістер або кілька.
Як змінилася структура продажів, що запитують найчастіше
Разом зі зміною складу пацієнтопотока змінився й попит.
Частіше запитують:
Рідше стали запитувати:
Увечері – гроші, вранці – стільці: стосунки аптек із дистриб’юторами
Зараз стало особливо чітко зрозумілим, що від того, на яких умовах дистриб’ютори готові постачати препарати, аптека зможе/не зможе підтримувати свій асортимент. Коли є гроші на передоплату – добре, а як ні? Словом, передоплата стала тією призмою, дивлячись крізь яку фармацевти роблять висновки про дистриб’юторів. Адже фінансові умови деяких з них, що сприяли виникненню великих касових розривів, суттєво знизили довіру до себе.
Фармацевт, часто, є медиком першого контакту для багатьох пацієнтів
У небезпечних регіонах, де доступ до лікаря обмежений або неможливий, фармацевт змушений брати на себе додаткові функції з консультування у випадках, коли:
Цінність оригінального препарату зараз істотно впала. Ми порівняли дані 2019 року щодо оптимального співвідношення ціна/якість з тими, що отримали цьогоріч. Вони говорять самі за себе.
Як видно з таблиці, сьогодні фактор оригінальності препарату не є визначальним для рекомендації фармацевта. Значно частіше вони рекомендують ЛЗ, орієнтуючись на зручність прийому та профіль безпеки, чи коли мають власний досвід його застосування. А от такі фактори, як розпорядження керівництва мережі або домовленість мережі з виробником, мають найменший вплив.
Інша справа, коли є певний план, за виконання якого передбачено бонус або додатковий заробіток.
Позитивне ставлення до плану формують такі чинники як:
Негативно ставляться до планів, які:
Е-рецепти та Інтернет-замовлення
Фармацевти упевнені, що у майбутньому всі препарати відпускатимуться за рецептом, як і в інших європейських країнах. А, враховуючи курс України на діджиталізацію, розвиток е-рецептів є логічним. І, в цілому, вони вітають ці зміни, адже вважають, що отримання препаратів за рецептом – на краще для людей. Але при цьому респондентами висловлювалися побоювання щодо зниження ролі фармацевта, який може перетворитися на звичайного продавця, а також щодо скорочення кількості аптечних закладів.
Е-рецепт для більшості фармацевтів – це програма «Доступні ліки», ставлення до якої позитивне, але… до першої технічної несправності, коли висить програма, у вас стоїть черга.
Крім того, є певні занепокоєння щодо:
Фармацевти також мають певні побоювання щодо рецептів при відпуску антибіотиків:
Щодо онлайн-продажів, то їхня частка постійно зростає вже сьогодні, тож, швидше за все, ця тенденція збережеться.
А, крім того, фармацевти прогнозують впровадження самообслуговування в аптеках, яке покладе край чергам.
Фарма і фармацевти
Фармацевти оцінюють роботу фармкомпаній під час війни позитивно. Особливо вітчизняних виробників, які:
У якості недоліків фармацевти зазначили:
Резюмуючи. У що вірять фармацевти
Попри важкий час, фармацевти тримають позитивний настрій і вірять в активний розвиток української фармацевтичної галузі. Вони прогнозують, що вітчизняні компанії вироблятимуть ще більше аналогів імпортних препаратів, аби зміцнювати фармбезпеку країни.
Нині ж головне, вважають фармацевти, — перемогти у війні! А надалі нашу Україну і її фармацевтичну галузь чекатиме стрімкий розвиток.